Коли все закінчиться - ти повернешся. Ти повернешся до мене. Я знаю.
І ми сидітимемо на кухні, куритимемо багато і ділитимемося історіями. Ти розкажеш як там. А я слухатиму, не відпускаючи твоєї руки. І ще, непомітно для тебе, сивішатиму. З кожним твоїм новим реченням.
А я розкажу як було тут. В тилу. І ти слухатимеш і будеш дивуватися, як в такій ( Read more... )

Прогулянки поглядом по стелі так і не привели у потрібний мені кут. Лише заплутали мене ще більше ( Read more... )

Краплі з такою потужністю тарабанили у скло, що подекуди ставало страшно. Так щиро, як колись у дитинстві. Злива, своїми звуками, створювала ритми, які досягали унісону із серцебиттям. Обійнявшись в'язаним светером, я провалювалась у безмежжя власних стін. Маленька зелена кухня ховала мене у собі, тим самим не дозволяючи осені вполювати залишки ( Read more... )

Сірий мокрий асфальт було підсвічено ліхтарним світлом і від того у калюжах можна було вивчати відзеркалення дерев та будинків.
Ми йшли пішки крізь дощ, повільно долаючи кілометри мегаполісу. Ми йшли і говорили про щось зовсім не схоже на наше будення.
Була осінь. Хоча календарі та годинники ще фіксували літо. Але ж я знаю, що це осінь. Я ( Read more... )

Коли небуть це все стане просто сукупністю під назвою "минуле". Всі історії зіллються в одну різнобарвну суміш. Всі ці персонажі стануть "героями певного періоду" і всі персоналії зведуться на нівець. Всі світлини, що так ретельно розкладені по текам на комп'ютері та розмежовані тегами - скинуться одним великим файлом у шухляду. Всі дописи, нариси ( Read more... )

Асфальтно-сірими хвилинами спливало будення. Подекуди розчиняючись під кольоровими плямами радісно-літніх моментів. Все довкола було мінливим. І через цю динамічну зміну кадрів, важко було зафіксуватись на чомусь одному. Нерівномірними шматками усвідомленнь, перед очима, пролітали картинки. Люди, емоції, стани, кольори, локації, запахи, відчуття, ( Read more... )

Більшість казкових історій закінчується вокзалами. Здебільшого там вони і беруть початок. Аеропортами. Автобусними станціями. Всі ці місця сповнені надсильною енергетикою. Енергетикою прощаннь та зустрічей.
Це правильні історії. Ті, що відбуваються за всіма канонами драматургії. Ті, які мають фіксований початок та кінець.
А є інші. Є історії які, ( Read more... )

Цікаво було б порахувати, скільки кілометрів пройдено нічними вулицями цього міста у пошуку. В першу чергу - пошуку відповідей на сформульовані, своїм же глуздом, питання. У пошуку невідомих локацій за для перетину з кимось важливим, але частіше - не дуже. У пошуку місця, яке могло би стати затишним чекпоінтом у цих нічних столичних міграціях. У ( Read more... )

Він дуже красивий. Я вдихаю його у себе і задихаюсь від естетики. Він завжди радіє моїм появам. А я щоразу провалююсь у його обійми і від цього забуваю про все на світі. І я вже не пам'ятаю, що було зі мною до нього. Я не знаю, що буде зі мною і після нього. Я навіть не думаю про це. Я просто фіксую миті. Бо нічого не має значення поки я тут. Поки ( Read more... )

В межах одного мегаполісу існує сотні всесвітів, що не мають нічого спільного одне з одним. Деякі різняться між собою настільки, що, здається, їхні перетини чи переплетення абсолютно неможливі. Але це все внутрішні світи. Грунтовані на чиїхось відчуттях та вигадках. Кожен живе у тому всесвіті, який він сам для себе вигадав. І навіть ті, хто вважає ( Read more... )