Коли все закінчиться - ти повернешся. Ти повернешся до мене. Я знаю.
І ми сидітимемо на кухні, куритимемо багато і ділитимемося історіями. Ти розкажеш як там. А я слухатиму, не відпускаючи твоєї руки. І ще, непомітно для тебе, сивішатиму. З кожним твоїм новим реченням.
А я розкажу як було тут. В тилу. І ти слухатимеш і будеш дивуватися, як в такій ( Read more... )

Кольори змішувалися між собою і, замість очікуваної веселки, утворювали брудно-болотну палітру. А хотілось іншого. Хотілось молочних за додиками простирадл та рожево-пастельних візуалів. Мурашки, що хвилями розтікалися шкірою, говорили про те, що вміння відчувати все ж таки вижило серед намаганнь поховати будь які прояви емоцій. І, напевне, це ( Read more... )

Господи, можна мені людинку у якої я зможу поплакати на колінах. Безпричинно. Просто тому що душить. Можна мені когось, з ким не доведеться грати роль. Не пояснюючи нічого. Просто лежати на колінах і плакати, не думаючи ні про що. Щоб він проводив пальцями по моєму волоссю, а я не думала ні про час, ні про свій вигляд у його очах ні про те, що за ( Read more... )

Якщо я спробую бути цілком відвертою сама з собою, то є дуже великий ризик, поїхати глуздом. Бо, я вже відчуваю, що мене безсилить те, що відбувається всередині. Я відчуваю, що з кожним днем мені стає все важче дружити з тобою. Якщо бути чесною, то я зовсім тобі і не друг. І ти сам це прекрасно розумієш і відчуваєш. Ти якось надто важливий. Ти став ( Read more... )

   Цього року у моє місто не прийшла весна ( Read more... )

Головне - зовсім не те, що візуалізується. Головне те, що народжується всередині нас. Плекається нами, збирається зі шматочків натхненнь та відчуттів. Головне - те, що відчувається.
Це, напевне, як діти. Коли вони так швидко дорослішають. Формують свою власну думку, що може кардинально різнитись від нашої. Настає момент, коли вони невтомно ( Read more... )

І як би там не було, я сумувала. Я сумувала за телебаченням. Люблю я його. Хоч іноді воно доводить  мене до сказу \ нервовий зривів \ зимових депресій \ розчарування у людях і почуттях \ подекуди сліз \ та хронічного недосипання. Але я люблю. І знаю же, що воно мене теж. У нас взаємно шизофренічне кохання, ґрунтоване на творчості  і легкому ( Read more... )

 Тоді, коли всі, кого я так люблю стануть щасливими. Коли кожен, хто має величезне значення буде щасливим. Лише тоді я відчую абсолютну свободу.
Я спостерігатиму за ними у снах та соціальних мережах Я завжди буду поряд, але жоден з них цього не помітить. Бо так треба. Бо так має бути. Бо так я собі спророкувала. Собі і кожному з них.
Обов*язковою ( Read more... )

Цього дня у Києві йшов сніг.

Він не відпускав моєї руки ні на мить.
Голова, здавалось, вибухне від перенасичення думок і емоцій.
Емоцій настільки багато і таких незрозумілих, що неможливо зафіксуватись хоч на одній.
Відчуття подібні до перемотки треків у плеєрі.
Дуже багато всього всередині і в водночас нічого.

Він каже, що казка більше не має сенсу.
Що ( Read more... )

-     Ти кохаєш мене?

-    Доводиться. Нам же потрібна любовна сюжетна лінія.

Всі умови створено. Початок весни. Переживання через моє постійне «десь», а на справді на зйомках. Повернення додому стомленою і виснаженою. Туди, де на мене чекає. Він.
  Наша фотографія у жовтій рамочці у мене на зеленій стіні. Подарована ним. Його чекання. Питання. Як ( Read more... )