Nov 29, 2011 02:56
Тоді, коли всі, кого я так люблю стануть щасливими. Коли кожен, хто має величезне значення буде щасливим. Лише тоді я відчую абсолютну свободу.
Я спостерігатиму за ними у снах та соціальних мережах Я завжди буду поряд, але жоден з них цього не помітить. Бо так треба. Бо так має бути. Бо так я собі спророкувала. Собі і кожному з них.
Обов*язковою умовою цього щасття, їхнього щастя, є моя відсутність.
І коли я знатиму, що у кожного з них все добре, що кожен щасливий, коханий, закоханий, тоді я буду просто радіти. Так тихенько непомітно, я буду теплішати від відчуттів. Від розуміння того, що він\вона\вони щасливі.
Я так хочу, щоб ті, кого я так щиро люблю (досі люблю. дуже сильно і по-справжньому) були щасливі.
І нехай кожен розчиниться у своєму щасті. Кожен у своєму. власному.
І нехай кожен, жодного разу не згадає про мене.
Бо я минуле. Давно забуте і пережите. А щастя воно теперишнє. Для кожного своє. Пересональне.
Я так хочу, щоб кожен жив цією миттю. Миттю власного щастя. І не втратив його.
А спогади це вітер.
А вітер це я.
Я не сумуватиму від власної давноминучості. :Навпаки. Я радію від того, що тепер у кожно з них нарешті є воно. щастя.
кохання,
почуття,
ніжність,
спогади