Останній день року. Підсумки.

[bl4k]

І як би там не було, я сумувала. Я сумувала за телебаченням. Люблю я його. Хоч іноді воно доводить  мене до сказу \ нервовий зривів \ зимових депресій \ розчарування у людях і почуттях \ подекуди сліз \ та хронічного недосипання. Але я люблю. І знаю же, що воно мене теж. У нас взаємно шизофренічне кохання, ґрунтоване на творчості  і легкому божевіллі.

Мене не було тут місяць. А за відчуттями пів року.  Подорож Європою дала мені сил, натхнення, вражень, а головне повністю переключила мене від того жахливого стану у якому я знаходилась після закінчення проекту «Україна чудес».
Від моєї зимової історії не лишилось і сліду.  Лише іноді, картинки у пам’яті,   есемеси у телефоні, наші імена у титрах і маніакальна активність соціальних мереж направлена на мій щойно оновлений мозок.

А тим часом спливає весна. Весна собі спливає, а мені від цього дуже тепло і радісно. Кожен день наповнений подіями, посмішками, друзями, творчою діяльністю…

Це однозначно ідеальна весна. І у ній я почуваюся щасливою. А хіба не це у житті головне?

Несвідомо самі собою підводяться підсумки прожитого року, перебираючи це все у голові, я з впевненістю можу сказати - що моє життя не безкорисливе. Цей момент я би теж вписала у критерій «головного в житті».

Отже, поки мені було 22 - я:

• Зняла  та монтувала 72 та програми, у рамках шести телепроектів.
• Два телевізійні фільми («Фабрика Зірок 4. Початок» і «Україна чудес. Задзеркалля»)
• Чотири промо ролики, з яких один бере участь у конкурсі відео робіт.
• Половину кліпу (бо знімати почали лише вчора. А попереду ще великий шматок роботи)
• Я об’їздила близько  двадцяти міст України і два місяці прожила на березі моря.
• Я побувала у п’яти країнах (Туреччина, Польща, Німеччина, Франція, Нідерланди)
• Я переїхала до квартири про яку завжди мріяла. І назвала її моїм Однокімнатним раєм.
• Я була закоханою.
• Я написала сотні текстів і з десяток віршів.
• Я насмілилась залишитись майже без волосся.
• Я стала мудрішою, але залишилася віддана дитинству.
• І головне, що я хочу ще. Ще більше творити, подорожувати, писати, кохати, всмоктувати в себе все довкола і дарувати радість людям.

Завтра мені виповнюється 23. Це так мало насправді. Ще так багато всього треба встигнути. З іншого боку зовсім немає часу зволікати. Адже світ такий великий, та насичений подіями, а життя, нажаль, не безкінечне. І хочеться встигнути все.

Тому жоден день не може пройти безкорисливо.  Ти маєш кожен день вчитись, розвиватись і приносити щось у цей світ. Так само і дні, тижні, роки… наповнюватимуть тебе і твій внутрішній світ. Люди, що будуть змінюватися, будуть приносити у твоє життя частинки себе. А ти віддаватимеш  їм  щось навзаєм. Безупинний процес взаємонатхнення. От так я це бачу.

І можливо настане момент, коли я стану для когось особливою людиною.  Головним джерелом натхнення. І можливо це навіть буде взаємним. .

А поки такого не стається, я просто буду радіти кожному прожитому дню, кожному знятому кадру, і людям, що поряд зі мною.
Адже життя - неймовірно прекрасне!!