Каміно де Сантьяго. Camino Sanabrés. Д. 17-й. Фініш. Ч.1. Отейро-Сантьяго (Outeiro-Santiago),18 км
Читать по-русски здесь.
Писала в той день у Фейсбуці: " День 17-й, завершальний. 3 жовтня 2019р.
Деньок був - один за три (тому пост буде з 2-х частин): І прекрасний етап 18 км від Оутейри до Сантьяго, і чудові зустрічі, і прихід до Собору святого Якова (Сантьяго) в місті, названому його іменем, і отримання Компостели (Сертифікату про проходження Каміно). І понервувати трохи довелося, двічі..."
1.Ну що, мишка-пілігрим, до побачення, цілком можливо, що ще з тобою зустрінемось.
2. І прощавай, чудовий альберге в Отейра, бо навряд чи ми тут колись ще побуваємо.
Вранці - краса неймовірна, гори й долини під молочно-білими хмарами, сонечко сходить. Моя нога, хоч і кульгає, але значно менше. Це такий вид з двору альберге.
3. Ми вийшли десь о 8 год. 20 хв. Йдемо евкаліптовими лісами. І нарешті нам дійшло, що різне листя не в різних видів евкаліпту, а в молодих - одне, підростають - інше. Частину їх вирубують і корчують, і на їх місці насаджують виноградники або молоді евкаліпти. При нас на одну таку ділянку приїхав чоловік, пересів з легковика на трактор і почав роботу.
4.
5.
6. Йдемо полями, селами, виноградниками, насадженими після вирубки евкаліпта, повз лісопилку, свинарники, промислові об'єкти. І лісами, майже в межах міста Сантьяго де Компостела.
7. Ну ось так це робиться - достатньо шлагбаума, знака на колоні і напису під ним, що вхід заборонено всім персонам, крім авторизованих. А за колоною на камені напис Privado (приватне). І не потрібні 4-метрові паркани.
8.
9. От так.
10.
11. Пройшли 6 км. Тут трохи зійдемо з маршруту, бо стрілка нам показує, що отой білий будиночок з чорним дахом - це кафе. Потім знову повернемось сюди.
12. Біля кафе ми наздогнали ту дівчину-туркеню, що несе купу паперових книг. Виявляється, в неї п'ятеро дітей від 2 до 12 років. Оце мама-героїня! Звати її Аху.
Поки ми пили каву, підійшов той літній іспанець, що вчора йшов з крихітним рюкзачком, бо свій за 5 є. здав в перевозку, і він вже його чекає в аеропорту.
Далі він пішов з туркенею. Вона взагалі, молодець, з усіма знайомиться, з усіма мило спілкується.
Тепер зрозуміло, чому вона кожну вільну хвилину використовує для читання книг, і несе в рюкзаку їх кілька штук. Хіба з п'ятьма дітьми багато почитаєш? :)
13.
14.
15. Знак показує, що до Сантьяго залишилось 6км, але це для автомобілістів, а нам - як маршрут поведе. Які почуття охоплюють, коли знаєш, що до мети 6, 4,2 або 2,3 км, коротко не опишеш. Нога просить "Швидше б фініш". І розум наче радіє, що ми таки майже подолали цей Шлях, що ми змогли. А душа просить ще йти і йти, дуже не хочеться, щоб Каміно закінчувалось.
На Каміно ми були наче в іншому вимірі - багато чого такого, чого з нами раніше не було. Ніяких негативних емоцій. І щоденні чималенькі, як для нас, переходи, і знайомства з людьми з усього світу, і замилування красою Іспанії, і почуття, які неможливо описати, коли йдеш по мостах і дорогах, збудованих більше 1000 років тому...
16. А нас маршрут веде всякими ничками.
17. Трохи дивна зона відпочинку. Схоже, що даху тут ніколи й не було, лише каркас. Але сонечко пригріло, ми тут трохи відпочили і зняли з себе зайвий шар одягу.
18. Це той Святий Пік, про який я розповідала в попередньому пості. З нього видно шпилі Собору, але маршрут повз нього не веде.
19. Аж ось на горі показалось місто-мета тисяч і тисяч людей - Сантьяго де Компостела.
20.
21.
22. Всі села, через які йдемо, невеликі, не більше 200 жителів. Це Пінейро. Каплиця святої Лусії (Ermita de Santa Lucía) в Piñeiro. Коли збудована, я не знайшла. Пишуть, що це одна з старовинних церков, конструкція якої страждає від автотораси, що проходить повз неї. Ми так поспішали, що не перейшли дорогу і не обійшли навколо цієї каплиці. А виявляється, вона стоїть над річечкою, а ось тут, де дерева, досить красиво заріс зеленню місточок, сходи там є, і взагалі, місце живописне (це я вже зараз дізналась з інтернету).
23. Яка прекрасна бугенвілія! А через дорогу лежить купа свіжозрізаної гортензії з квітами.
24. Ну як мені не сфотографуватись з такою шикарною гортензією?
25. Вже майже Сантьяго, а тут такий ліс.
26. Увійшли в місто святого Якова.
27. Тут, в зоні відпочинку, Леонід попрощався зі своїми палицями, подякував їм і навіть поцілував. Ще б пак! Вони були вірними друзями всі 17 днів, на дистанції майже 330 кілометрів. А я, оскільки трохи шкутильгаю, свою ще не викидаю,
28. Переходимо через залізницю. Це місце трагедії , що сталась 24 липня 2013 р.
Ось що пише Вікіпедія: "Аварія поїзда, який прямував з Мадрида до Ферроля, сталася близько 21 години за місцевим часом. Усі 13 вагонів поїзда зійшли з колії. За даними очевидців, після цього поїзд вигнуло і роздерло, деякі вагони врізалися у бетонну стіну, деякі вклинилися один в одного, один з них загорівся, останній вагон був повністю зруйнований. Один вагон навіть перелетів стіну заввишки п'ять метрів. У поїзді перебували 222 людини (218 пасажирів, 4 члени екіпажу) з них загинули 78 осіб, більше 140 отримали поранення, з них 36 осіб перебувають у критичному стані[1], майже нікому з пасажирів не вдалося залишитися неушкодженим.
Більшість із пасажирів, очевидно, були паломниками, в четвер 25 липня у місті відзначають день Апостола Якова, покровителя Сантьяго, але через катастрофу всі святкування було скасовано. Це найсерйозніша залізнична аварія в Іспанії за останні 40 років. В Іспанії оголосили триденну загальнонаціональну жалобу за загиблими."
52-річний машиніст був легко травмований, проти нього було відкрито кримінальну справу. Швидкість поїзда була 190-200 км/год., що більше, ніж вдвічі перевищувало дозволену на цій ділянці.
29. Пам'ятник загиблим.
30. От такий ландшафтний дизайн. А головне - і на будці, де стоять лічильники, і справа від воріт на паркані є знаки для нас, пілігримів.
31.
32. Йдемо містом.
33. Підходимо ближче до центру, аж тут - ремонт дороги. Maps.me веде нас сюди. Але тут не пройти. Далі ми не бачили стрілок або символів Каміно, йшли по карті, і в людей питали. А воно вгору-вниз, вгору-вниз.
34. Прийшли в старе місто. Он вже видно дзвінницю Собору.
35. Ось бічний фасад Собору (дзвінниця справа).
36. Дзвінниця зблизька. А момент щастя, і всі наші зустрічі і пригоди від 14 до 23 години я опишу в другій частині цього посту. Скоро.
Далі буде...
Попередні пости:
Каміно де Сантьяго. День прильоту. Як добирались до місця старту.
Каміно де Сантьяго. Вечір в Саморі. Півтори доби до старту
Каміно де Сантьяго. Понеділок в Саморі. Менше доби до старту. 16 вересня 2019р.
День 1-й. Гранха де Мореруела - Табара, 27 км.
День 2-й. Табара- Санта Марта де Тера 23,2 км.
День 3. Санта Марта де Тера - Віллар де Фарфон. 23,4 км
День 4. Віллар де Фарфон - Момбуей, 15,7 км
День 5-й. Момбуей- Астуріанос, 17,2 км
День 6-й. Ч.1. Астуріанос- Пуебла де Санабрія, 16,5 км
День 6-й, ч.2. Пуебла де Санабрія (Puebla de Sanabria)
День 7-й. Пуебла де Санабрія- Лубіан- Гудінья, на таксі 29 км, пішки 23,7 км
День 8-й. Гудінья - Кампоберсеррос, (Gudiña - Campobecerros), 21,4 км
День 9-й. Кампоберсеррос-Ласа, (Campobecerros - Laza), 15,6 км
День 10-й. Ласа- Вілар де Барріо, (Laza -Vilar de Barrio), 20 км
День 11-й. Вілар де Барріо-Оренсе, (Vilar de Barrio-Ourense). Дньовка в Оренсе
День 12-й Каміно де Сантьяго. Оренсе - Cеа, (Ourense- Cea), 23,6 км
День 13-й. Сеа - Кастро Досон (Cea- Castro Dozon),15,9 км
День 14-й. Кастро Досон - Лаше (Castro Dozon- Laxe), 20 км
День 15-й. Лаше-Бандейра (Laxe -Bandeira ),18 км
День 16-й. Бандейра- Отейро (Bandeira- Outeiro),18,3 км
Что в наших рюкзаках на Камино де Сантьяго (Пути святого Якова)?
Словничок Каміно де Сантьяго
Писала в той день у Фейсбуці: " День 17-й, завершальний. 3 жовтня 2019р.
Деньок був - один за три (тому пост буде з 2-х частин): І прекрасний етап 18 км від Оутейри до Сантьяго, і чудові зустрічі, і прихід до Собору святого Якова (Сантьяго) в місті, названому його іменем, і отримання Компостели (Сертифікату про проходження Каміно). І понервувати трохи довелося, двічі..."
1.Ну що, мишка-пілігрим, до побачення, цілком можливо, що ще з тобою зустрінемось.
2. І прощавай, чудовий альберге в Отейра, бо навряд чи ми тут колись ще побуваємо.
Вранці - краса неймовірна, гори й долини під молочно-білими хмарами, сонечко сходить. Моя нога, хоч і кульгає, але значно менше. Це такий вид з двору альберге.
3. Ми вийшли десь о 8 год. 20 хв. Йдемо евкаліптовими лісами. І нарешті нам дійшло, що різне листя не в різних видів евкаліпту, а в молодих - одне, підростають - інше. Частину їх вирубують і корчують, і на їх місці насаджують виноградники або молоді евкаліпти. При нас на одну таку ділянку приїхав чоловік, пересів з легковика на трактор і почав роботу.
4.
5.
6. Йдемо полями, селами, виноградниками, насадженими після вирубки евкаліпта, повз лісопилку, свинарники, промислові об'єкти. І лісами, майже в межах міста Сантьяго де Компостела.
7. Ну ось так це робиться - достатньо шлагбаума, знака на колоні і напису під ним, що вхід заборонено всім персонам, крім авторизованих. А за колоною на камені напис Privado (приватне). І не потрібні 4-метрові паркани.
8.
9. От так.
10.
11. Пройшли 6 км. Тут трохи зійдемо з маршруту, бо стрілка нам показує, що отой білий будиночок з чорним дахом - це кафе. Потім знову повернемось сюди.
12. Біля кафе ми наздогнали ту дівчину-туркеню, що несе купу паперових книг. Виявляється, в неї п'ятеро дітей від 2 до 12 років. Оце мама-героїня! Звати її Аху.
Поки ми пили каву, підійшов той літній іспанець, що вчора йшов з крихітним рюкзачком, бо свій за 5 є. здав в перевозку, і він вже його чекає в аеропорту.
Далі він пішов з туркенею. Вона взагалі, молодець, з усіма знайомиться, з усіма мило спілкується.
Тепер зрозуміло, чому вона кожну вільну хвилину використовує для читання книг, і несе в рюкзаку їх кілька штук. Хіба з п'ятьма дітьми багато почитаєш? :)
13.
14.
15. Знак показує, що до Сантьяго залишилось 6км, але це для автомобілістів, а нам - як маршрут поведе. Які почуття охоплюють, коли знаєш, що до мети 6, 4,2 або 2,3 км, коротко не опишеш. Нога просить "Швидше б фініш". І розум наче радіє, що ми таки майже подолали цей Шлях, що ми змогли. А душа просить ще йти і йти, дуже не хочеться, щоб Каміно закінчувалось.
На Каміно ми були наче в іншому вимірі - багато чого такого, чого з нами раніше не було. Ніяких негативних емоцій. І щоденні чималенькі, як для нас, переходи, і знайомства з людьми з усього світу, і замилування красою Іспанії, і почуття, які неможливо описати, коли йдеш по мостах і дорогах, збудованих більше 1000 років тому...
16. А нас маршрут веде всякими ничками.
17. Трохи дивна зона відпочинку. Схоже, що даху тут ніколи й не було, лише каркас. Але сонечко пригріло, ми тут трохи відпочили і зняли з себе зайвий шар одягу.
18. Це той Святий Пік, про який я розповідала в попередньому пості. З нього видно шпилі Собору, але маршрут повз нього не веде.
19. Аж ось на горі показалось місто-мета тисяч і тисяч людей - Сантьяго де Компостела.
20.
21.
22. Всі села, через які йдемо, невеликі, не більше 200 жителів. Це Пінейро. Каплиця святої Лусії (Ermita de Santa Lucía) в Piñeiro. Коли збудована, я не знайшла. Пишуть, що це одна з старовинних церков, конструкція якої страждає від автотораси, що проходить повз неї. Ми так поспішали, що не перейшли дорогу і не обійшли навколо цієї каплиці. А виявляється, вона стоїть над річечкою, а ось тут, де дерева, досить красиво заріс зеленню місточок, сходи там є, і взагалі, місце живописне (це я вже зараз дізналась з інтернету).
23. Яка прекрасна бугенвілія! А через дорогу лежить купа свіжозрізаної гортензії з квітами.
24. Ну як мені не сфотографуватись з такою шикарною гортензією?
25. Вже майже Сантьяго, а тут такий ліс.
26. Увійшли в місто святого Якова.
27. Тут, в зоні відпочинку, Леонід попрощався зі своїми палицями, подякував їм і навіть поцілував. Ще б пак! Вони були вірними друзями всі 17 днів, на дистанції майже 330 кілометрів. А я, оскільки трохи шкутильгаю, свою ще не викидаю,
28. Переходимо через залізницю. Це місце трагедії , що сталась 24 липня 2013 р.
Ось що пише Вікіпедія: "Аварія поїзда, який прямував з Мадрида до Ферроля, сталася близько 21 години за місцевим часом. Усі 13 вагонів поїзда зійшли з колії. За даними очевидців, після цього поїзд вигнуло і роздерло, деякі вагони врізалися у бетонну стіну, деякі вклинилися один в одного, один з них загорівся, останній вагон був повністю зруйнований. Один вагон навіть перелетів стіну заввишки п'ять метрів. У поїзді перебували 222 людини (218 пасажирів, 4 члени екіпажу) з них загинули 78 осіб, більше 140 отримали поранення, з них 36 осіб перебувають у критичному стані[1], майже нікому з пасажирів не вдалося залишитися неушкодженим.
Більшість із пасажирів, очевидно, були паломниками, в четвер 25 липня у місті відзначають день Апостола Якова, покровителя Сантьяго, але через катастрофу всі святкування було скасовано. Це найсерйозніша залізнична аварія в Іспанії за останні 40 років. В Іспанії оголосили триденну загальнонаціональну жалобу за загиблими."
52-річний машиніст був легко травмований, проти нього було відкрито кримінальну справу. Швидкість поїзда була 190-200 км/год., що більше, ніж вдвічі перевищувало дозволену на цій ділянці.
29. Пам'ятник загиблим.
30. От такий ландшафтний дизайн. А головне - і на будці, де стоять лічильники, і справа від воріт на паркані є знаки для нас, пілігримів.
31.
32. Йдемо містом.
33. Підходимо ближче до центру, аж тут - ремонт дороги. Maps.me веде нас сюди. Але тут не пройти. Далі ми не бачили стрілок або символів Каміно, йшли по карті, і в людей питали. А воно вгору-вниз, вгору-вниз.
34. Прийшли в старе місто. Он вже видно дзвінницю Собору.
35. Ось бічний фасад Собору (дзвінниця справа).
36. Дзвінниця зблизька. А момент щастя, і всі наші зустрічі і пригоди від 14 до 23 години я опишу в другій частині цього посту. Скоро.
Далі буде...
Попередні пости:
Каміно де Сантьяго. День прильоту. Як добирались до місця старту.
Каміно де Сантьяго. Вечір в Саморі. Півтори доби до старту
Каміно де Сантьяго. Понеділок в Саморі. Менше доби до старту. 16 вересня 2019р.
День 1-й. Гранха де Мореруела - Табара, 27 км.
День 2-й. Табара- Санта Марта де Тера 23,2 км.
День 3. Санта Марта де Тера - Віллар де Фарфон. 23,4 км
День 4. Віллар де Фарфон - Момбуей, 15,7 км
День 5-й. Момбуей- Астуріанос, 17,2 км
День 6-й. Ч.1. Астуріанос- Пуебла де Санабрія, 16,5 км
День 6-й, ч.2. Пуебла де Санабрія (Puebla de Sanabria)
День 7-й. Пуебла де Санабрія- Лубіан- Гудінья, на таксі 29 км, пішки 23,7 км
День 8-й. Гудінья - Кампоберсеррос, (Gudiña - Campobecerros), 21,4 км
День 9-й. Кампоберсеррос-Ласа, (Campobecerros - Laza), 15,6 км
День 10-й. Ласа- Вілар де Барріо, (Laza -Vilar de Barrio), 20 км
День 11-й. Вілар де Барріо-Оренсе, (Vilar de Barrio-Ourense). Дньовка в Оренсе
День 12-й Каміно де Сантьяго. Оренсе - Cеа, (Ourense- Cea), 23,6 км
День 13-й. Сеа - Кастро Досон (Cea- Castro Dozon),15,9 км
День 14-й. Кастро Досон - Лаше (Castro Dozon- Laxe), 20 км
День 15-й. Лаше-Бандейра (Laxe -Bandeira ),18 км
День 16-й. Бандейра- Отейро (Bandeira- Outeiro),18,3 км
Что в наших рюкзаках на Камино де Сантьяго (Пути святого Якова)?
Словничок Каміно де Сантьяго