День 11-й Каміно де Сантьяго. Вілар де Барріо-Оренсе, (Vilar de Barrio-Ourense). Дньовка в Оренсе
Читать по-русски здесь.
27 вересня 2019р. На цей день в нас заплановано відпочинок. Встали о 5.30, бо автобус з Вілар де Барріо до міста Оренсе (109 тис. жителів) раз на день , о 7 год. Проїхали 39 км. Попросили водія, щоб висадив нас не на автостанції, а ближче до центру. Він так і зробив, вивантажив наші рюкзаки і палиці і показав, куди йти в центр. Ще темно і дуже холодно, на мені все, що брала з собою.
Добре, що кафе вже відкриваються. Як засіли ми в одному грітись кавою з молоком по 1є...
Більше години просиділи. Ще темно. Це другий на нашому Каміно етап, який ми проїхали, а не пройшли. Так було заплановано. Ми радились з тими, хто ходив Каміно Санабрес, які відрізки Шляху не дуже красиві, не дуже цікаві, особливо, якщо багато йти по трасі. Проїхали зараз 39 км, якби йшли пішки, то пройшли б 25,6 км. Але замість дня відпочинку ми нагуляли по місту 14-15 км. Як так вийшло, дізнаєтесь далі.
1.
2. Ми забронювали апартаменти, але заселення з 12.30. Домовились з хазяйкою, що якщо можна буде хоча б поставити свої "мочілас" (рюкзаки) раніше, то вона нам подзвонить. І пішли ми після кафе з рюкзаками дивитись місто.
Оренсе - термальний курорт. А ще це древнє місто славиться виноробством.
3. Ранок в Оренсе. Місто засноване в 5 ст. н.е. Його першими мешканцями були римляни.
4. Одна з найстаріших церков, святої Евфемії.
5.
6. Зайшли в Катедраль (собор) , печатки поставити (увечері з'ясували, що вхід для туриста - 5 є., а ми його вранці трохи оглянули задарма).
7. Собор закладено в 11-12 ст. Він величний і прекрасний, але фото всередині при поганому освітленні, на жаль, всі невдалі. Собор затиснутий будівлями, тому неможливо сфотографувати його здалеку, у всій красі.
8. Собор всередині.
9.
10.
11. Вид на собор.
12. В місті не малюють стрілок на стінах, знаки для пілігримів вмуровані в тротуар, і такі, і синьо-жовті.
13. В Оренсе багато фонтанів, пам'ятників і просто скульптур. Чимало дуже оригінальних.
Пам'ятник історику.
14. Єпископат.
15. Щось церковно-освітнє.
16.
17. Ось в цьому скверику, неподалік від стели, що на наступному фото, ми й відпочили, і перекусили. Не ходити ж цілий "день відпочинку" з рюкзаками на плечах.
18. Стела присвячена праці, створена в 1961р.
19. Потім пішли до найстарішого мосту Оренсе - Римського (Puente Romano). Завтра нам по ньому виходити з міста. Збудований він в 1 ст. н.е., від нього залишились фундаменти, зверху - вже надбудовувалось в різні століття. Зліва від входу на міст - офіс туризму, де люб"язні дівчата дали нам карту і потрібне пообводили ручкою.
Всього мостів п'ять.
20. Річка Міньйо.
21. Досить оригінальний - пуенте Міленіум, збудований в 2001р. Увечері ми, двоє старих дурнів :) :) ще й на нього залізли, замість полежати.
Вздовж річки Міньйо розміщені терми, і лише одні - платні, 5,70 є. Там красиво біля всіх термальних басейні, в.т.ч., безплатних, але бачили ми це лише на картинці.
22. Пуенте Романо.
23. Вода не тече.
24.
25. Подзвонила господиня, що можна приходити. Але поки ми дійшли, то й вийшло, що заселились близько 12 год.
26. Йдемо по місту, головами крутимо, милуємось.
27. Діти вийшли зі школи. Вдалині басейн, а ми ще не знаємо, що він термальний і що саме в ньому будемо сьогодні купатися. Ми ще з дому знали, що в Оренсе майже всі басейни безплатні (в т.ч. послуги - душ, шафки, туалет), але що вони на протилежному березі Міньйо. А цей, виявляється, найстаріший, нам про нього господарі сказали.
28. От на площі біля цього кафе і "наш" будинок.
29. Квартирrа виявилась просто чудовою, в центрі старого міста, вистачило б на сім'ю з 5 чоловік, вона двоповерхова, 47є., як для нас - дорого, але для такої квартири - дуже дешево. Якби на п'ятьох, то трохи більше 9 є. на кожного.
Бо в Оренсе 1 ліжко в хостелі 36 є., кімната в квартирі 41 - 60 є. А тут - дуже люб'язні господарі, розцілували нас, показали, скільки там всілякої їжі (апельсинів мало не тазик :) ), а з близькістю терм (300м) просто пощастило.
Господарі, чоловік і дружина, щойно закінчили прибирання, ще підлога була мокра.
Це вже вдруге ми забронювали житло на air.bnb в господаря, що має титул "суперхазяїн". І це звання виправдане. Нам настільки все сподобалось, що даю трохи більше фото цього житла, ніж завжди. Господиню звати Енка. Вони нам розказали про найближчі терми, показали рушники не лише для душа, а й окремі для терм. Дали маленький навісний замочок від шафки з ключиком і сказали, що за другий з нас там візьмуть 1 є. При виселенні ми з ними не бачились, просто залишили ключі на столику, і захлопнули двері.
Це наша спальня.
30.
31. І обігрівач є, і телевізор...
32. А ось за цим столиком ми й пили каву з видом на кафе, яке зараз порожнє, а увечері - ніде яблуку впасти.
33. В кухні є все необхідне з посуду і приладдя. І чимало всілякої їжі.
34. В одній банці кекси, в другій - печиво. В пляшечці - оливкова олія.
35. На журнальному столику під скляним ковпаком для нас стояла маленька пляшечка вина, 2 цукерки і записка "benvenidos!"(ласкаво просимо!).
36. А на другому поверсі виявилась ще одна спальня. Якби ми хотіли, могли б тут ночувати.
37. І ще одне ліжко в закуточку біля сходів.
38. А такий вигляд має цей будинок ззовні, наш балкон зліва на третьому поверсі.
39. Відпочили, поїли (а не перекусили) і пішли гуляти і запасатись продуктами на вечір і на завтра.
40. Археологічний музей.
41. І знову проходимо повз катедраль (собор).
42.
43.
44.
45.
46. Прогулянка по старому місту сподобалась. Єдине, що забагато графіті , воно створює враження неохайності. І у вузьких вуличках, схоже, що такі "злачні місця"... Якісь обшарпані бари, сміття, та й контингент підозрілий.
Що ми не зробили в Оренсе - не скуштувати пульпу (восьминога) і падронських перців. Не встигли, і треба було поїдати їжу, яку купили, щоб не нести потім з собою.
47. Пішли в найближчий термальний басейн, що в самому центрі міста, в 300 м від нашого житла. Адміністратор (він же рятувальник) - молодий хлопець, який показав нам на стіні правила (як не дивно, ми навіть щось зрозуміли :) ) і дав ще один замочок з ключем (бо ми ж в різних роздягальнях) , причому, безплатно, ніякого одного євро. І душ, і лежаки теж безкоштовно. От таке стратегічне мислення міської влади. По-перше, місцеві оздоровлюються задарма, по-друге, турист тут не заплатить, але чимало грошей залишить в готелі, ресторані і т.ін.
Сидимо, паримо свої кості. :) Раптом нас радісно вітає знайомий чоловік з Голандії. "О! Україна! " Тут дізнаємося імена один одного. Він - Міхаель. Приблизно нашого віку. Ми з ним ночували в найпершому альберге і потім ще пару разів.
Він тут зупинився на 3 дні, має проблеми з ногою, але навіть за три сеанси термів по півтори години стало значно краще. Буде йти по 15-18 км на день. (Забігаючи наперед: він прийшов у Сантьяго в один день з нами).
Жаль, що ми сюди лише на один день.
Ми тут, мабуть, одні українці на всьому Санабрес, та ще й примітні - обоє невисокі на зріст, і обоє з дерев'яними палицями. :)
48.
49. Розклад роботи терм: з вівторка по неділю з 10 до 14 год. і з 17 до 20 год. Справа знак, що вони належать муніципалітету Оренсе.
50. Ці терми найстаріші, але вся древність тут демонструється, як археологія, все підписано, а ці, в я ких ми купаємось, - збудовані в 2010р., проте джерела ті ж, з яких ще римляни лікувались
51. А це Міхаель нас сфотографував. Он, біля дальньої стінки басейна руками махаємо.
52. Увечері надумали ми сходити подивитись ті терми, що над річкою. Там їх п'ять. Сподівались, що їх видно з мосту Міленіум. Але було вже досить пізно, швидко темніло. До мосту 2 км, піднялись на нього - вже темно , не видно терм (а може, за деревами?). А цей міст - атракціон для пішоходів, можна високо-високо залізти, що ми й зробили.
53. Помилувались вечірнім Оренсе...
54. І втомлені пішли назад...
55. Самі себе лаяли, чого туди поперлись, зайві 4-5 км, замість полежати.
56. Оренсе - місто втричі менше за Чернігів, але життя там вирує, як в Києві, - багато машин, людей, магазинів, кафе і т.д. І як воно так виходить, що тут населений пункт, де 1-1,5 тис. жителів, - це ціле місто з інфраструктурою, з банком, великим спорткомплексом і салоном краси, а в нас - велике село?
А увечері тут бурхливе спортивне життя як дорослих, так і дітей. Спустившись з мосту, ми побачили багато людей, і поодиноких, і групами (особливо дітей), що заходили або виходили з тренажерних залів, майданчиків і басейнів. І все це, не дуже помітне вдень, світиться і вирує життям.
Оренсе лежить в долині, на висоті 150-170м, а завтра нам - в гору і в гору... До Сантьяго залишається 105 км.
Далі буде...
Попередні пости:
Каміно де Сантьяго. День прильоту. Як добирались до місця старту.
Каміно де Сантьяго. Вечір в Саморі. Півтори доби до старту
Каміно де Сантьяго. Понеділок в Саморі. Менше доби до старту. 16 вересня 2019р.
Тут День 1-й. Гранха де Мореруела - Табара, 27 км.
День 2-й. Табара- Санта Марта де Тера 23,2 км.
День 3. Санта Марта де Тера - Віллар де Фарфон. 23,4 км
День 4. Віллар де Фарфон - Момбуей, 15,7 км
День 5-й. Момбуей- Астуріанос, 17,2 км
День 6-й. Ч.1. Астуріанос- Пуебла де Санабрія, 16,5 км
День 6-й, ч.2. Пуебла де Санабрія (Puebla de Sanabria)
День 7-й. Пуебла де Санабрія- Лубіан- Гудінья, на таксі 29 км, пішки 23,7 км
День 8-й. Гудінья - Кампоберсеррос, (Gudiña - Campobecerros), 21,4 км
День 9-й. Кампоберсеррос-Ласа, (Campobecerros - Laza), 15,6 км
День 10-й. Ласа- Вілар де Барріо, (Laza -Vilar de Barrio), 20 км
Что в наших рюкзаках на Камино де Сантьяго (Пути святого Якова)?
Словничок Каміно де Сантьяго
27 вересня 2019р. На цей день в нас заплановано відпочинок. Встали о 5.30, бо автобус з Вілар де Барріо до міста Оренсе (109 тис. жителів) раз на день , о 7 год. Проїхали 39 км. Попросили водія, щоб висадив нас не на автостанції, а ближче до центру. Він так і зробив, вивантажив наші рюкзаки і палиці і показав, куди йти в центр. Ще темно і дуже холодно, на мені все, що брала з собою.
Добре, що кафе вже відкриваються. Як засіли ми в одному грітись кавою з молоком по 1є...
Більше години просиділи. Ще темно. Це другий на нашому Каміно етап, який ми проїхали, а не пройшли. Так було заплановано. Ми радились з тими, хто ходив Каміно Санабрес, які відрізки Шляху не дуже красиві, не дуже цікаві, особливо, якщо багато йти по трасі. Проїхали зараз 39 км, якби йшли пішки, то пройшли б 25,6 км. Але замість дня відпочинку ми нагуляли по місту 14-15 км. Як так вийшло, дізнаєтесь далі.
1.
2. Ми забронювали апартаменти, але заселення з 12.30. Домовились з хазяйкою, що якщо можна буде хоча б поставити свої "мочілас" (рюкзаки) раніше, то вона нам подзвонить. І пішли ми після кафе з рюкзаками дивитись місто.
Оренсе - термальний курорт. А ще це древнє місто славиться виноробством.
3. Ранок в Оренсе. Місто засноване в 5 ст. н.е. Його першими мешканцями були римляни.
4. Одна з найстаріших церков, святої Евфемії.
5.
6. Зайшли в Катедраль (собор) , печатки поставити (увечері з'ясували, що вхід для туриста - 5 є., а ми його вранці трохи оглянули задарма).
7. Собор закладено в 11-12 ст. Він величний і прекрасний, але фото всередині при поганому освітленні, на жаль, всі невдалі. Собор затиснутий будівлями, тому неможливо сфотографувати його здалеку, у всій красі.
8. Собор всередині.
9.
10.
11. Вид на собор.
12. В місті не малюють стрілок на стінах, знаки для пілігримів вмуровані в тротуар, і такі, і синьо-жовті.
13. В Оренсе багато фонтанів, пам'ятників і просто скульптур. Чимало дуже оригінальних.
Пам'ятник історику.
14. Єпископат.
15. Щось церковно-освітнє.
16.
17. Ось в цьому скверику, неподалік від стели, що на наступному фото, ми й відпочили, і перекусили. Не ходити ж цілий "день відпочинку" з рюкзаками на плечах.
18. Стела присвячена праці, створена в 1961р.
19. Потім пішли до найстарішого мосту Оренсе - Римського (Puente Romano). Завтра нам по ньому виходити з міста. Збудований він в 1 ст. н.е., від нього залишились фундаменти, зверху - вже надбудовувалось в різні століття. Зліва від входу на міст - офіс туризму, де люб"язні дівчата дали нам карту і потрібне пообводили ручкою.
Всього мостів п'ять.
20. Річка Міньйо.
21. Досить оригінальний - пуенте Міленіум, збудований в 2001р. Увечері ми, двоє старих дурнів :) :) ще й на нього залізли, замість полежати.
Вздовж річки Міньйо розміщені терми, і лише одні - платні, 5,70 є. Там красиво біля всіх термальних басейні, в.т.ч., безплатних, але бачили ми це лише на картинці.
22. Пуенте Романо.
23. Вода не тече.
24.
25. Подзвонила господиня, що можна приходити. Але поки ми дійшли, то й вийшло, що заселились близько 12 год.
26. Йдемо по місту, головами крутимо, милуємось.
27. Діти вийшли зі школи. Вдалині басейн, а ми ще не знаємо, що він термальний і що саме в ньому будемо сьогодні купатися. Ми ще з дому знали, що в Оренсе майже всі басейни безплатні (в т.ч. послуги - душ, шафки, туалет), але що вони на протилежному березі Міньйо. А цей, виявляється, найстаріший, нам про нього господарі сказали.
28. От на площі біля цього кафе і "наш" будинок.
29. Квартирrа виявилась просто чудовою, в центрі старого міста, вистачило б на сім'ю з 5 чоловік, вона двоповерхова, 47є., як для нас - дорого, але для такої квартири - дуже дешево. Якби на п'ятьох, то трохи більше 9 є. на кожного.
Бо в Оренсе 1 ліжко в хостелі 36 є., кімната в квартирі 41 - 60 є. А тут - дуже люб'язні господарі, розцілували нас, показали, скільки там всілякої їжі (апельсинів мало не тазик :) ), а з близькістю терм (300м) просто пощастило.
Господарі, чоловік і дружина, щойно закінчили прибирання, ще підлога була мокра.
Це вже вдруге ми забронювали житло на air.bnb в господаря, що має титул "суперхазяїн". І це звання виправдане. Нам настільки все сподобалось, що даю трохи більше фото цього житла, ніж завжди. Господиню звати Енка. Вони нам розказали про найближчі терми, показали рушники не лише для душа, а й окремі для терм. Дали маленький навісний замочок від шафки з ключиком і сказали, що за другий з нас там візьмуть 1 є. При виселенні ми з ними не бачились, просто залишили ключі на столику, і захлопнули двері.
Це наша спальня.
30.
31. І обігрівач є, і телевізор...
32. А ось за цим столиком ми й пили каву з видом на кафе, яке зараз порожнє, а увечері - ніде яблуку впасти.
33. В кухні є все необхідне з посуду і приладдя. І чимало всілякої їжі.
34. В одній банці кекси, в другій - печиво. В пляшечці - оливкова олія.
35. На журнальному столику під скляним ковпаком для нас стояла маленька пляшечка вина, 2 цукерки і записка "benvenidos!"(ласкаво просимо!).
36. А на другому поверсі виявилась ще одна спальня. Якби ми хотіли, могли б тут ночувати.
37. І ще одне ліжко в закуточку біля сходів.
38. А такий вигляд має цей будинок ззовні, наш балкон зліва на третьому поверсі.
39. Відпочили, поїли (а не перекусили) і пішли гуляти і запасатись продуктами на вечір і на завтра.
40. Археологічний музей.
41. І знову проходимо повз катедраль (собор).
42.
43.
44.
45.
46. Прогулянка по старому місту сподобалась. Єдине, що забагато графіті , воно створює враження неохайності. І у вузьких вуличках, схоже, що такі "злачні місця"... Якісь обшарпані бари, сміття, та й контингент підозрілий.
Що ми не зробили в Оренсе - не скуштувати пульпу (восьминога) і падронських перців. Не встигли, і треба було поїдати їжу, яку купили, щоб не нести потім з собою.
47. Пішли в найближчий термальний басейн, що в самому центрі міста, в 300 м від нашого житла. Адміністратор (він же рятувальник) - молодий хлопець, який показав нам на стіні правила (як не дивно, ми навіть щось зрозуміли :) ) і дав ще один замочок з ключем (бо ми ж в різних роздягальнях) , причому, безплатно, ніякого одного євро. І душ, і лежаки теж безкоштовно. От таке стратегічне мислення міської влади. По-перше, місцеві оздоровлюються задарма, по-друге, турист тут не заплатить, але чимало грошей залишить в готелі, ресторані і т.ін.
Сидимо, паримо свої кості. :) Раптом нас радісно вітає знайомий чоловік з Голандії. "О! Україна! " Тут дізнаємося імена один одного. Він - Міхаель. Приблизно нашого віку. Ми з ним ночували в найпершому альберге і потім ще пару разів.
Він тут зупинився на 3 дні, має проблеми з ногою, але навіть за три сеанси термів по півтори години стало значно краще. Буде йти по 15-18 км на день. (Забігаючи наперед: він прийшов у Сантьяго в один день з нами).
Жаль, що ми сюди лише на один день.
Ми тут, мабуть, одні українці на всьому Санабрес, та ще й примітні - обоє невисокі на зріст, і обоє з дерев'яними палицями. :)
48.
49. Розклад роботи терм: з вівторка по неділю з 10 до 14 год. і з 17 до 20 год. Справа знак, що вони належать муніципалітету Оренсе.
50. Ці терми найстаріші, але вся древність тут демонструється, як археологія, все підписано, а ці, в я ких ми купаємось, - збудовані в 2010р., проте джерела ті ж, з яких ще римляни лікувались
51. А це Міхаель нас сфотографував. Он, біля дальньої стінки басейна руками махаємо.
52. Увечері надумали ми сходити подивитись ті терми, що над річкою. Там їх п'ять. Сподівались, що їх видно з мосту Міленіум. Але було вже досить пізно, швидко темніло. До мосту 2 км, піднялись на нього - вже темно , не видно терм (а може, за деревами?). А цей міст - атракціон для пішоходів, можна високо-високо залізти, що ми й зробили.
53. Помилувались вечірнім Оренсе...
54. І втомлені пішли назад...
55. Самі себе лаяли, чого туди поперлись, зайві 4-5 км, замість полежати.
56. Оренсе - місто втричі менше за Чернігів, але життя там вирує, як в Києві, - багато машин, людей, магазинів, кафе і т.д. І як воно так виходить, що тут населений пункт, де 1-1,5 тис. жителів, - це ціле місто з інфраструктурою, з банком, великим спорткомплексом і салоном краси, а в нас - велике село?
А увечері тут бурхливе спортивне життя як дорослих, так і дітей. Спустившись з мосту, ми побачили багато людей, і поодиноких, і групами (особливо дітей), що заходили або виходили з тренажерних залів, майданчиків і басейнів. І все це, не дуже помітне вдень, світиться і вирує життям.
Оренсе лежить в долині, на висоті 150-170м, а завтра нам - в гору і в гору... До Сантьяго залишається 105 км.
Далі буде...
Попередні пости:
Каміно де Сантьяго. День прильоту. Як добирались до місця старту.
Каміно де Сантьяго. Вечір в Саморі. Півтори доби до старту
Каміно де Сантьяго. Понеділок в Саморі. Менше доби до старту. 16 вересня 2019р.
Тут День 1-й. Гранха де Мореруела - Табара, 27 км.
День 2-й. Табара- Санта Марта де Тера 23,2 км.
День 3. Санта Марта де Тера - Віллар де Фарфон. 23,4 км
День 4. Віллар де Фарфон - Момбуей, 15,7 км
День 5-й. Момбуей- Астуріанос, 17,2 км
День 6-й. Ч.1. Астуріанос- Пуебла де Санабрія, 16,5 км
День 6-й, ч.2. Пуебла де Санабрія (Puebla de Sanabria)
День 7-й. Пуебла де Санабрія- Лубіан- Гудінья, на таксі 29 км, пішки 23,7 км
День 8-й. Гудінья - Кампоберсеррос, (Gudiña - Campobecerros), 21,4 км
День 9-й. Кампоберсеррос-Ласа, (Campobecerros - Laza), 15,6 км
День 10-й. Ласа- Вілар де Барріо, (Laza -Vilar de Barrio), 20 км
Что в наших рюкзаках на Камино де Сантьяго (Пути святого Якова)?
Словничок Каміно де Сантьяго