Колись мені здавалося, що ці історії вже вичерпалися - ще б пак, адже про всілякі перипетії некоронованих королів Волині я розповідала ледь не рік.

Однак вони наче завзялися довести, що пригод, ініціаторами яких були самі чи до яких були причетні, вистачить ще на грубенький том. Одна з них видалася мені такою цікавою, що не можу нею не поділитися.

( Read more... )

Зізнатися, трохи мене ті міжвоєнні й довоєнні письменниці втомили, я б охоче повернулася в давнішу епоху, хоч ненадовго. Як хто забув, то була така серія «Кресові українці», ганебно закинута в зв’язку з навалою інших справ. А йшлося там про поліщуків Ратнівщини, «чи не останнього нашого князівства».

Дуже порекомендую з цього приводу чудовий ЖЖ budiaczyszcze , а ( Read more... )

Ліси, полювання, бортництво

Як добре відомо - для людини домодерного і ранньомодерного часу ліс - не просто більш чи менш приємне місце відпочинку, але й притулок, захисник, годувальник і постачальник всеможливих благ. На жаль, люди рідко віддячували лісу добром...

У перекладі на реалії Ратнівщини 16-го століття, це виглядало так:
( Про всякі фіфлі )

Села й селяниХоча, як не раз з певним здивуванням відмічали дослідники, рівень урбанізації в 16-у столітті перевищував відповідні показники для пізніших часів, то все-таки більшість населення мешкала в селах. Однак тоді і села були оригінальні і не зовсім відповідали традиційним уявленням про «темне й закріпачене середньовічне село». Це повною ( Read more... )

Де торгівля, там і конкуренція, а де конкуренція, там і торгові війни. Хоч ведуться вони (переважно) без використання зброї, але і в них діє правило: «всі засоби годяться, лиш би вели до мети». Не дивно, що учасники подібної боротьби часто вдавалися до, як модно було колись казати, «неекономічних прийомів». Себто всякого адміністративного тиску.

( Read more... )

Місто в ранньомодерну епоху - це насамперед торговий центр. Але, перш ніж щось купити чи, тим паче, продати, треба було до того центру добратися. Отож - пункт другий «повсякденного життя»

Дороги і торгівля

Дороги в тому світі взагалі... а на Поліссі тим паче. Почну я цитатою зі роману «Сумерк» (я цей витвір Ю.Опільського ніжно люблю, завжди його ( Read more... )

В наших північно-східних сусідів є цікавий цикл історичних видань під назвою «Повседневная жизнь». Його читачі можуть довідатися, як «з дня на день» жили мешканці різних історичних епох - від мисливців на мамонтів до москвичів за Сталіна, причому не ті державні мужі, про яких згадується в підручниках, а цілком звичайні люди. Як вони облаштовували ( Read more... )

Попередня тема так мені сподобалася. стільки цікавих обставин ми при її обговоренні виявили, що я певний час почувалася наче присутньою на судовому процесі десь так в середині 17-го віку. Виступають представники обох сторін, одні запевняють: князь Корецький, себто позвана сторона, безумовно, переборщив і втратив обличчя, але загалом був у своєму ( Read more... )

Якщо вже з кимось порівнювати Софію Ружинську, з дому Карабчієвську, то, напевне, з найхарактернішою дамою попереднього покоління, себто з Ганною Сокольською, панією Борзобагатою Красенською. Як і пані Ганна, Софія Ружинська найвище цінила розваги Беллони і, доки її муж здобував лаври в Московській державі, сама влаштувала невелику домашню війну. ( Read more... )

Як вже згадувалося, Кирило Ружинський помер десь у часовому проміжку між 1598 та 1602 роком (при цьому ми орієнтуємося на відомий з документів час введення у спадщину його сина і другий шлюб панії Кирилової Ружинської). Отож теоретично міг бути учасником молдавського походу Станіслава Жолкевського проти Михая Хороброго ( ми знаємо про цей похід з ( Read more... )