Зізнатися, трохи мене ті міжвоєнні й довоєнні письменниці втомили, я б охоче повернулася в давнішу епоху, хоч ненадовго. Як хто забув, то була така серія «Кресові українці», ганебно закинута в зв’язку з навалою інших справ. А йшлося там про поліщуків Ратнівщини, «чи не останнього нашого князівства».
Дуже порекомендую з цього приводу чудовий ЖЖ
budiaczyszcze , а
(
Read more... )
Comments 12
Reply
Reply
Reply
О, знайшла. Я його просто скопіюю та й годі :-), бо може то якась дурниця
Кон - в системе древнеславянских воззрений предел, начало, конец, период, мерило всего. «Коном» называли, в частности, «первичную ячейку» общества - коллектив родственной либо соседской общины, а также территорию, где действовал закон, суд данной общины. Этот древний корень породил в индоевропейских языках многие термины, означающие светских и духовных владык (наш «князь», скандинавский «конунг», английский «кинг», польский «ксёндз»…), а также такие слова, как «исКОНный», «заКОН», «КОНовод» (затевала, неформальный лидер) и другие. «Кон его пришёл» - кто-то умер. Интересно, что значение корня «кон» восходит к… обозначению женского детородного органа, который осмыслялся древними людьми поистине космическим образом.
Reply
Reply
Хоча в обох цих казках діти народжуються нетрадиційно - то через горошину, то витесують їх з дерева. Ну, але теперішніх дітей, як відомо, скачують з інтернету.
Reply
Reply
Reply
Leave a comment