Я вже не впевнена, чи це мені не наснилося, але вчора було так - під вербою, яка за півроку буде золотою, а зараз мокра від травневої зливи, що залляла весь вечір по вінця й тепер ще щось лопоче, ніби втекла була, а тоді повернулася, щоб договорить, - з барселонським мерло, мокрим сиром і чіабатою дуже гостро відчувалося, що живеш.
Сподіваюся, ніхто ( Read more... )

Після "Розуму квітів" Моріса Метерлінка прочитала його "Життя бджіл". Там досвідчений пасічник ділиться своїми спостереженнями за життям, як ви вже здогадалися, бджіл, а наприкінці підсумовує:

В сущности, не так трудно, как это кажется, понять, в чем состоит непреложный долг всего сущего. Его всегда можно прочесть в органе, которым данное существо ( Read more... )

Легко убедиться в том, что в последние годы, именно с завершением великого романтического периода, царство поэзии, - в котором немногое изменилось после потери обширных, но необитаемых областей эпической поэмы, - мало-помалу сокращалось и в настоящее время как бы свелось к немногим маленьким городам, уединенно затерянным среди гор. По всей ( Read more... )

Читаю роман Рільке "Нотатки Мальте Лявридса Бриґґе". Читаю українською, але зацитую з російського перекладу, бо ліньки передруковувати)

Смешно. Вот сижу я в своей каморке, я, Бригге, которому двадцать восемь
лет и о котором ровно никто не знает. Я здесь сижу, и я -- ничто. И, однако
же, это ничто начинает думать у себя, на пятом этаже, в ( Read more... )

Парк Феофанія - наче просторий пісочний годинник. Листя сиплеться, сиплеться, сиплеться... Тихо-тихо - тільки листя.
Снилося, що я спадкоємниця землі. Іду по ній, і все моє, і все люблю, і любов моя хвилями, туди - а тоді назад, туди - а тоді назад. Ну потім на мене напали дві корови й довелося тікати, але то вже не так цікаво.
( ще )

Коли гортаєш раніше читані книжки, дивишся свої підкреслення, усі ці галочки, знаки оклику на полях - то якось аж дивно, хто це все писав, а головне нащо - якщо зараз читаєш, наче вперше... Так і з виписаними цитатами в старих записниках - читаєш і прозріваєш по новій... 
Ось кілька з "Сенсу творчості" Бердяєва. Хоча цитати - невдячне діло...

( Read more... )

Якось довелося заповнювати анкету - а то була така світоглядна анкета: чого я хочу, про що я мрію, куди йду, як відчуваю своє місце і місто і т.д. - і я зрозуміла, що нічого про це не знаю. Усі навколо щось швиденько писали - там давався певний час на кожне питання, анкетувальниця стояла над головою, - а я дивилася на їхні схилені голови і ( Read more... )

Сьюзен Зонтаг, "В Америці". Роман американської письменниці з польсько-єврейським корінням про польську театральну актрису Хелену Моджеєвську, яка емігрувала в Америку ( Read more... )

Читаю "Лист до заручника" Екзюпері в перекладі Анатоля Перепаді - ще з "Дніпра" 68-го ( Read more... )

Каждый раз, сталкиваясь со схематичностью характера в фильме, невольно представляешь себе некоего автора, который сидит и думает, как рассказать эту историю поувлекательнее, поинтереснее, чувствуешь страшные усилия, направленные на то, чтобы заинтересовать зрителя во что бы то ни стало. В основе своей это основополагающий принцип коммерческого кино ( Read more... )