Якось довелося заповнювати анкету - а то була така світоглядна анкета: чого я хочу, про що я мрію, куди йду, як відчуваю своє місце і місто і т.д. - і я зрозуміла, що нічого про це не знаю. Усі навколо щось швиденько писали - там давався певний час на кожне питання, анкетувальниця стояла над головою, - а я дивилася на їхні схилені голови і
(
Read more... )
Comments 19
Reply
Reply
Reply
Reply
Чомусь згадалась "фотошопна спільнота". Там де присилають фотографії і їх майстри фотошопу "за заявками" обробляють. Найбільш поширена заявка - це не конкретні побажання, а "сдєлайте красівенько"...
Ох, я сама така (не в плані фотошопу, а за неконкретністю запитів :)
П.С. А не секрет - де то такі анкети дають заповнювати?
Reply
до речі, про слов"янську душу. недавно гортала книжку про українські фраземи - натрапила на такі перли: "руський (український) місяць - не зовсім точно окреслений відрізок часу", "козацька миля - не зовсім точно окреслена міра віддалі". але ж як точно!))
Reply
Reply
Reply
Reply
давно Ремарка читала, але там, здається, більше жалості - бо всі тоді були в такому г..., не видно було, куди його далі...
Reply
Reply
у нього нема правих і винуватих - і що прикольно - фактично всі герої звинувачують одне одного, і почитаєш - абсолютно правильно, у всіх своя правда! це я про "Дуель". щось мене на Чехова останнім часом пробило, просто інсайт якийсь))
Reply
Leave a comment