Я вже не впевнена, чи це мені не наснилося, але вчора було так - під вербою, яка за півроку буде золотою, а зараз мокра від травневої зливи, що залляла весь вечір по вінця й тепер ще щось лопоче, ніби втекла була, а тоді повернулася, щоб договорить, - з барселонським мерло, мокрим сиром і чіабатою дуже гостро відчувалося, що живеш.
Сподіваюся, ніхто ( Read more... )

Піднімаєшся стежкою над морем - і в якусь мить його шум ніби хтось вимикає, така раптом тиша, тільки цвіркуни у траві чи пташки в шипшинових кущах.
Піднімаєшся вище, і коли озираєшся - навколо такий раптовий простір, як ота тиша з цвіркунами. І ця якась первозданна плоть землі, ніби дивишся на неї з неба і не видно нічого дрібного. Тільки ( Read more... )

Це таке диво...  Спочатку Таня sahiba_hon поставила на стіл кульок з усяким різнокольоровим ганчір"ям, розповідала про народну ляльку-мотанку, показувала всі етапи її створення, ми повторювали за нею - а потім атмосфера почала змінюватися: відчуваєш, що тут є ще хтось, під руками вже не просто ганчір"я, а вже якесь тільце... І от на столі десять ангелів. Усі ( Read more... )

На Трухановому всі мухи, метелики й люди домовилися, що зараз літо. Ну і ми з vtilennya, попиваючи чай на корені тополі, теж удавали, наче так і треба - засмагали, відганяли мух і фотографували очманілих метеликів, які думали, що vtilennya - це така квітка.


( Read more... )

Виявилося, що поки я собі мандрувала, вдома падало й падало листя, і вже облетіло, хоча могло б і почекать. Зате vtilennya створила листівку, якою неможливо не похвалитися. Не знаю, за що це мені:)

( Read more... )

Знайшла у скриньці листа з Провансу від enchantee_x - а там аж шість сонячних годинників на листівці, а з іншого боку написано, що то така провансальська традиція: над входом у дім малювати сонячний годинник і рахувати час за сонцем, а коли немає сонця - то ніби немає і часу. І ця листівка про те, щоб у мене завжди було сонце. І підпис - Віра.

Поклала свої ( Read more... )

http://odyn-owl.livejournal.com/49738.html

Тепер я знаю, що всередині тих старих австрійських будинків у центрі Львова. За масивними дверима - круті дерев’яні сходи, потім довгий загальний балкон, а внизу тихий дворик; на вікні збоку непорушно завмерли голуби, які так поетично злітають під вуличні мелодії там за лаштунками, на площі Ринок.
У маленькій квартирі євроремонт, а зверху купа ( Read more... )

( Read more... )

Ви будете здивовані, але я знову відзначила свій день народження!
Бо хіба це не день народження, коли http://vtilennya.livejournal.com/ дарує тобі
( отаке! )