У мене доволі дивний феномен - як тільки взаємини з людьми у мене псуються, втрачають свою емоційну зав'язку чи ми сваримось - одраз ламаються, губляться, псуються речі, подаровані чи залишені мені тими людьми. Інколи, це є сигналом, що потрібно термінова з'ясовувати, що ж не так, особливо, коли на людині страх як розходиться, інколи - навпаки, ( Read more... )

Хочеться вийти з офісу, розпустити волосся, роззутися і вибігти під дощ. Навіть не під дощ, а під справжнісіньку зливу. Отак, щоб нічого не бачити довкруги через густу штору дощових крапель. І стояти під тими краплями довго-довго. Доки вже не буде навіть відчуватися, що мокро чи холодно чи ще якось.
Хочеться сподіватися. що дощові краплі змиють ( Read more... )

У кожного з нас свої демони. Живуть у середині і по трохи перетворюють внутрішній рай, на більш зручне для себе середовище. Ці зміни не можуть минути для нас безслідно. Навіть для наших зовнішніх виявів, які ми маскуємо під зручний для оточчя образ. Однак, наші демони не завжди згідні з таким маскування, або ж виявляються сильнішими за думку цього ( Read more... )

Ненавиджу Твою показову добропорядність, яка виливається у злорадні бесіди коли не видно і від треновану усмішку в вічі…

Ненавиджу толерантність і "прошу пана", яка граничить з байдужістю і переливається у терпіння хамства у маршрутці й боязкістю попросити перемкнути музичну станцію - ми ж толерантні.

Ненавиджу Твою звичку оправдовуватися за раптово ( Read more... )

Ну ось, завтра буде рівно 2 тижні, від часу мого одруження, тобто остаточного - ми взяли шлюб, була забава, рогатки, викуп ну й інші елементи традиційності. Я навіть мала справжній дівич-вечір, який для мене зробили найближчі подруги - з деревцем,розплітанням кіс і одяганням взуття.

У мене були найкращі дружки й дружби у всесвіті - веселі,креативні ( Read more... )

Останнім часом я неупинно чую, як усе хрінові і зле.  Скарги на правління, компанію, колег, закиди типу - «немає нічого справжнього, залишилася тільки бутафорія від …» а далі йде переклад від чого бутафорія та виникла. Я не скажу, що таки закиди чуються вперше, просто саме зараз вони мене просто дико дратують.  Я не кажу, що в часами добре ( Read more... )

Щоразу читаючи книжку, я обираю собі героя, за долю якого відверто переймаюся. Я вболіваю й переживаю за цього, він стає для мене першорядним. Мені хочеться “гепі-енду” саме для нього. Чомусь складається так, що автор теж обирає свій головний характер. І чомусь він ніколи не співпадає з обраним мною.

Однак, автор - він. І в його руках саме цей ( Read more... )

Ти якось звично вмикаєш пошту і майже автоматично опиняєшся у своєму блозі, скролиш стічку друзів, проглядаєш пости і знимки,зрідка вчитуєшся, ще рідше залишаєш коментарі. Більшість аватарок тобі знайомі. Тобі не потрібно читати хто це - ти впізнаєш друзів за зображенням - вони і є для тебе тими зображеннями. Навіть ті, кого ти знаєш за межами нету ( Read more... )

я люблю, ні просто шаленію, від дощу. люблю повітря наповнене чимось неймовірним. люблю дивитися на перехожих, які як мурахи тікають з-під краплинок, люблю прогулюватися без парасольки під важкими крапями і вже просто не відчувати нічого крім вологи ( Read more... )

я відкрила у собі чергову фобію. як стверджує Мудрий у мене їх до холєри, але він звісно помиляється...
я леді, а леді, як відомо, відзначаються толерантністю.

так ось у мене зараз загострення бабофобії. вона у мене виявляється у палких суперечках, легкій зневазі і абсолютному шоці до всього бабського.

мене дратують усілякі дешеві, кічові шмотки з ( Read more... )