бабофобія
я відкрила у собі чергову фобію. як стверджує Мудрий у мене їх до холєри, але він звісно помиляється...
я леді, а леді, як відомо, відзначаються толерантністю.
так ось у мене зараз загострення бабофобії. вона у мене виявляється у палких суперечках, легкій зневазі і абсолютному шоці до всього бабського.
мене дратують усілякі дешеві, кічові шмотки з лєйбами D&G, Armani чи Gucci посеред грудей чи великими блискучими літерами на дупі, балички про ці шмотки, пациків і косметику, серіали, неохайний вигляд, відрослі темні корінчики, масне волосся, безрозмірні засмальцьовані светри, спідниці, я вже не говорю про халат і лясканці на ногах. мене просто виводить зі себе ставлення до речей і себе самої чи вводять у панічний жах історії про вічно-п’яних, ревних мужиків, які матюкаються і б’ються, а баби при тому надалі терплять й мовчать закусивши губи, бо соромно.
мене дратує відсутність своєї думки, захоплення романами-жуйками і переживання за чергову кармеліту чи марію-розалінду, яка впала зі сходів і втратила дитину\память\чоловіка...
мабуть розвитку моєї фобії стала картина свідком якої я була:
сусідка моєї кравчині забігла до неї на 5 хв. халат і пластикові лясканці доповнював величезний синяк на півобличчя. п. Марія спитала, що ж з тою кобітою. і тут поплинула історія як чоловік за щось на неї роззлостився і розбив на обличчі телефон і, що він козел (!), бо телефон був ще цілком добрий (!!!) і міг працювати багато років (!!!!!) а тепер треба мінімум 50 гривень на те. щоб купити новий (!!!!!!!). на мій гучний шок і питання, а якого, курва, ви з ним взагалі живете. вона подивилася на мене гордим поглядом і сказала, що я нічо не розумію. вона старша від мене на якихось років 7....
Кажуть, що люди бояться передовсім того, що може трапитися з ними. Невже й зі мною може таке трапитися? Якщо побачите такі метаморфози - просто прибийте мене чимсь, чи, ліпше, покажіть дзеркало, мо сама вмру від страху.