п'ятниця
П’ятниця виявилася чудовим закінченням тижня. Зрештою, як каже один знайомим розробник пз - п’ятниця день хороший по дефолту, ну, мабуть, глибоко в душі я з ним згідна стосовно цього твердження. Ну так про що це я. ага у п’ятницю по роботу\навчанні вибралися ми з maya_droom
до міста. Спершу сходили на суші - як виявилося вона ненавидить рис, але любить червону рибу, а потім сіли на одну з лавочок, що розсіяні проспектом Свободи і попивали темне пиво, вели високоінтелектуальні бесіди і розглядали люд який проходив повз. Людський звіринець найцікавіший з усіх можливих. Була одна мініатюра, яка викликала сміх, одна, яка викликала злість і дві, які змусили просто дивуватися пів вечора. сміх спричинила така «картина» уявіть: висока, довгонога білявка у коротенькій спідничці, маєчці в обліпку і рожевим обручем на голові, її подруга брюнетка нижча на голову і не така сліпуча як білявка і за ними підтюпцем біжить нижчий на півтора голови від білявки чоловік, очевидно кавказької національності. Це було настільки кумедно, що просто вартувало якоїсь знимки.
Якісь емоції, близькі до жадоби крові в мене викликала бабця, яка збирала пляшки з-під пива. Вона було охайно одягнута, у речі, які відповідають її віку і розміру - темно-синій шерстяний костюм, мешти на невисоких обцасах і охайно зачесане волосся. Величезний, чорний кульок Boss у якому подзвякували пляшки викликав коли вона згиналася над смітником викликало бажання розстріляти когось…
А ще до нас двічі, навіть тричі, залицялися молоді особи чоловічої статі, які пропонували пиво, поцілунки і свою компанію. Ми звісно ввічливо відмовлялися, опираючись на те, що такі милі й приємні чоловіки на жаль не можуть бути нашими супутниками, позаяк ми вже маємо таких. Думаю вони просто не зрозуміли. Про що йдеться і після короткого «пішли, з відси, вони на *** якісь ******* » покидали нас самотніх…