Хай буде дощ

Jul 19, 2010 20:48

Хочеться вийти з офісу, розпустити волосся, роззутися і вибігти під дощ. Навіть не під дощ, а під справжнісіньку зливу. Отак, щоб нічого не бачити довкруги через густу штору дощових крапель. І стояти під тими краплями довго-довго. Доки вже не буде навіть відчуватися, що мокро чи холодно чи ще якось.
Хочеться сподіватися. що дощові краплі змиють порох, втому, заяложені думки, рештки і зародки проблем, страхи, погані сни і сподівання.
Хочеться бродити містом вдихати запахи свіжості і озону, мокрого листя і безлюдних вулиць. Хочеться слухати тишу всередині себе і дощові краплі назовні.
Хочеться взяти прийти додому, заварити міцної кави чи чаю, сісти на підвіконня, дивитися на те, як дощ стікає шибкою і дослухатися чи це насправді твій дім, а ще вірити, що ти почуєш відповідь і вона поможе з рішеннями і вирішеннями.
Хочеться просидіти так усю ніч, щоб потім вийти у сонячний, спекотний, літній ранок свіжою, як трава після дощу, вологим волосся і свіжими думками…

ланка під настрій

шизофренія

Previous post Next post
Up