Дев*ята година лютневого ранку,зимове сонце лише потроху "розчухується",ліниво підіймаючись вверх,а дехто вже щасливий від того,що благополучно(не без допомоги добрих людей) дібрався до другого запланованого пункту. А якщо врахувати те,що я таки трохи сушив голову над тим,як я сюди потраплю,то факт моєї присутності тут, та ще й в таку ранню годину
(
Read more... )