Переяслав: місто.Ч.1.: храми та пам*ятники
Місто-музей,місто-історія,місто,важливе для дослідження нашого минулого та розуміння сучасного.. А ще місто,яке аж занадто нашпиговане різними "братськими" монументами. Час минає і змінює все,в тому числі й погляди на події з минулого,особливо коли теперішня ситуація вельми сприяє цим змінам..
Переяслав-Хмельницький,він же- Переяслав.
Успенський собор (1896р.)
П*ятиглавий,цегляний
"На майдані коло церкви
революція іде.
- Хай чабан! - усі гукнули,-
за отамана буде..."
П.Тичина (1918р.)
Революція свого часу відшуміла,а на майдані (площі) зібралися "миритися,або ж "возз*єднуватися". У 1654р. на місці сучасної площі Воз*єднання відбулася Переяславська рада,на честь якої тепер там знаходяться два монументи. Пам'ятник «Навіки разом» на честь 325-річчя «возз'єднання» Гетьманщини з Московським царством (1979р.) на пл. Воз'єднання
"Браття"...
Після Переяславської ради представники московського посольства побували у 117 містах і містечках Гетьманщини для прийняття присяги від населення на вірність цареві. За їхніми даними, присягу склали 122 542 особи чоловічої статі. Безумовно, це число завищили царські дяки. Відмовились підтримати Переяславську угоду й присягти московському царю численні представники козацької старшини, зокрема полковники І. Богун, О. Глух, Г. Гуляницький, І. Сірко, П. Дорошенко, М. Ханенко, Брацлавський, Кропивнянський, Полтавський, Уманський козацькі полки, деякі міста, а також українське духовенство на чолі з митрополитом Сильвестром Косівим. Не присягла Запорізька Січ.
Пам'ятний знак на честь 300-річчя Переяславської Ради (1954р.)
Фундамент
Згідно з Переяславськими домовленостями, між гетьманом і царським урядом було укладено Березневі статті 1654 р.
Внаслідок Переяславської ради та наступних переговорів між гетьманським та царським урядами укладено військово-політичний союз двох держав - Гетьманщини та Московського царства (чомусь на сучасних пам*ятниках зазнечено,що "возз*єднались" Україна та Росія).Необхідність виходу з-під залежності Речі Посполитої спонукала Б. Хмельницького піти на визнання протекторату московського царя над Гетьманщиною. Одночасно було дано царську гарантію щодо збереження державних прав Гетьманщини, яку згодом неодноразово порушували, і врешті-решт широка автономія українських земель та Запоріжжя звелася нанівець. Надбрамна дзвіниця + трапезна + келії (1747р.)
Михайлівська церква (1743-1750рр.)
Храм на храмі
На території давнього дитинця на півострові біля місця злиття річок Альти і Трубіжа розташований комплекс Михайлівського монастиря - визначної пам'ятки XVIІI-XIX ст.
Михайлівська церква була збудована у 1743-1750 рр. на місці згорілої у 1734р. дерев'яної Михайлівська церква (1646-1666рр.),яка у свою чергу була зведена на фундаменті Михайлівського собору з ХІ ст., котрий зруйнували при навалі хана Батия у 1239р. Розкопками відкриті прибудови до стін храму, де знаходились усипальниці переяславських князів.
Наземна частина павільйону з музеєм
Вхід у підвал,де знаходиться "Музей архітектури Переяслава часів Київської Русі"
Фундаменти давньоруського Михайлівського собору
Фундаменти древньої церкви можна оглянути довкола будівлі. Зараз церква функціонує як монастир. У 18 ст. до неї прибудували дзвіницю, трапезну та келії, які постраждали під час ВВВ,та були відреставрованими у 1951-1953 рр. На території монастиря діє археологічний музей, який під спеціальними павільйонами представляє відвідувачам давній Переяслав - фундаменти Михайлівської церкви, єпископського палацу та Єпископських воріт, які датуються 11 ст.
Музейні експонати
Музейні експонати-2
Музейні експонати + залишки "Єпископського палацу"
Неподалік від Михайлівського монастиря височить великий п’ятиглавий Успенський собор - спадкоємець храму, біля якого козаки заприсяглися на вірність московському царю. Той храм, збудований у 1596 р. К.Острозьким, згорів у 1655 р.,а на його місці в 1760р. збудували великий дерев’яний храм з дев’ятьма візантійськими банями. Але в 1825 р. його грунтовно перебудували.
Сучасний Успенський собор збудували у 1896 р.. Фасади собору вмістили у собі мотиви різностильового декору романських, готичних та візантійських споруд. За допомогою фігурної цегляної кладки будівельники створили орнаменти. Храм.Тил
Пам'ятник співцю Бояну (кобзарям?) (1989р.)
Пам'ятник співцю Бояну (кобзарям?) біля "Музею Кобзарства"
Приставку "Хмельницький" місту додали 12 жовтня 1943р., після відступу нацистських окупантів та відновлення радянського панування. Зміну пояснили метою «вшанування пам'яті великого сина українського народу, державного діяча і полководця України Богдана Хмельницького». У 2000 р. місцева влада спробувала ініціювати повернення місту назви Переяслав. Планували провести референдум, але його заблокували комуністи.
30 жовтня 2019 р. ВР України перейменувала місто Переяслав-Хмельницький на Переяслав. Пам'ятний знак до 1100-річчя першої літописної згадки про Переяслав (2007р.)
Воскресенський храм
Перша літописна згадка про давній Переяславль сягає ще 907 р., проте нині історики відкидають можливість існування міста в ті часи через брак археологічних та письменних доказів. Найімовірніше місто заснували наприк. X ст.
Через зручне розташування воно стрімко розвивалося і швидко вийшло за межі дитинця,на додаток до кого Переяславль обзавівся окольний містом та передгороддям які разом становили 123-125 га. Проте вже в 30-40рр. ХІІ ст. розпочинається занепад Переяславля. Хоча саме в цей час збудували укріплення окольного граду, площа міста значно зменшується, і становить всього 20-25 га.
Троїцька церква (1804р.;1864р.). Фасад
Храм.Профіль
Фото
У березні 1239 р. місто зруйнували війська хана Батия. На відміну від Києва та Чернігова, тут розмістилася татарська залога, яка унеможливлювала повноцінне відродження Переяславля. Колишнє удільне переяславське князівство перестало існувати, а його землі разом зі столицею включили в нову адміністративну одиницю - Сарайську тьму. Відтоді місто, хоч і частково заселене, повністю занепадає.
Відродження Переяслава формально розпочалось 6 березня 1585 р., коли король С. Баторій надав князю та воєводі київському К. Острозькому привілей «на осажнование мъста Переяславля». За цією грамотою князь мав право «вь томъ то Переяславлю замокъ збудовати». Відновлене місто отримало магдебурзьке право і власний герб, підтверджені потім грамотою Сигізмунда III в 1620 р.
Козак з кобзою
Пам'ятник Т.Г. Шевченку (1954р.) на території "Історичного музею Заповіту Т.Г.Шевченка"
Жінка з дитям
У місті стараннями першого очільника відновленого переяславського музею Михайла Сікорського створили Національний історико-етнографічний заповідник, який складається з 26 музеїв, а фондова колекція нараховує понад 166 тис. експонатів(?).
Тут був заснований один з перших вищих навчальний закладів на території України - Переяславський колегіум, в якому викладав Григорій Сковорода(1753р.) . Заклад був відкритий 1738 р. на території Вознесенського монастиря. Під нього віддали дерев'яний корпус. Колегіум мав також бурсу, де мешкали спудеї з інших містечок.
Наприк. ХVІІІ ст. колегіум перетворили на духовну семінарію. Нині у приміщеннях колишнього колегіуму розташувався музей Григорія Савовича Сковороди.
Пам'ятник Тарасові Шевченку (1989р.)
А Сковороді лиш би мандрувати
Поряд з площею Хмельницького, на вулиці Сковороди, розташований Вознесенський монастир. Ансамбль монастиря почав формуватись у 1695-1700 рр., разом з побудовою величного Вознесенського собору. Нині храм, у якому розміщено Музей-діораму «Битва за Дніпро», на реставрації.
У 1738 р. на території монастиря збудували дерев’яний будинок вищої школи - колегіуму. Але через десять років та будівля, як і інші дерев’яні споруди монастиря, згоріла. На її місце у 1753-57 рр. поставили нову цегляну.
Дзвіниця, що є чи не головною окрасою ансамблю монастиря, була споруджена у 1770-76 рр. Вона вважається видатним зразком українського бароко і домінує над усією центральною частиною Переяслава. У 1782 р. до дзвіниці прибудували невеличку Варваринську церкву, але ця споруда була зруйнована у 1941-45 рр. Вознесенський монастир (1695-1776 рр.)
Дзвіниця Вознесенського монастиря (1700-1776рр.)
Вознесенський собор ( 1695-1700 рр.)
До ансамблю монастиря входить і будинок колишнього гуртожитку духовного училища, в якому зараз розташовано початкову школу та міську гімназію. Його збудували у 1877 р. і до 1917р. використовували за призначенням. З перших років радянської влади до 1941 р. тут містився дитячий будинок, у роки гітлерівської окупації - комендатура, а у 1958 -1996 рр. - корпус педучилища. За всі ці роки будівля дуже змінилася - після бомбардувань 1941-1943 рр. довелося відбудовувати ціле крило, а пишне декоративне оздоблення взагалі було втрачено. Козацьке бароко
Триярусна,пошарпана
Дзвіниця-красуня Вознесенського монастиря
Після створення Б. Хмельницьким у повсталій проти поляків Україні полкового устрою влітку 1648 р. Переяслав став центром округи - однойменного полку,який був одним з найбільших в Україні. Переяслав залишався полковим містом до 1782р.
Після смерті Б. Хмельницького між представниками старшини почались чвари та боротьба за владу. Значну територію України охопили народні повстання. У липні 1666 р. повстання спалахнуло в Переяславському полку.
Фото
Монумент на честь відзначення 300-річчя «возз'єднання» Гетьманщини з Московським царством (1961р.)
У 19ст. в поміщицьких господарствах Переяславщини розвивалися цукроваріння, винокуріння, виробництво зернових. У самому Переяславі промисловість була розвинена мало. Крім землеробства, люди займалися промислами: ткацтвом, чинбарством, шевством. Життя міста пожвавлювали щорічні ярмарки.
Наприк. XIX ст. у місті діяли 14 церков, 1 монастир, духовне училище, міське училище, жіноча прогімназія, громадська бібліотека, дві книгарні та церковнопарафіяльна школа.
Значну частину культурних пам'яток Переяслава знищили під час атеїстичної боротьби 1930-х рр. та в роки Другої світової війни.. "Возз*єдналися"...
Пам'ятний знак на честь першої літописної згадки назви краю "Україна" (2000р.)
Вид на Михайлівський монастир
