"Жорсткувата" назва населеного пункту може трішки відлякувати, або ж навпаки зацікавити,- це вже залежить від конкретної особи. Але для більшості (суб*єктивно) "Жищинці" співзвучні з чимось не зовсім затишним,навіть моторошним чи хижим. Або закинутим (не в образу жителям села ),але щось в тому є.
Як же воно насправді? А насправді сюди варто таки приїхати,хоча б для того,щоб побачити ,власне встигнути побачити, понівечений часом й байдужістю невеличкий палацик в стилі класицизму. А ще тут є костел та церква,а для поціновувачів природи-озеро. Тож не такі страшні Жищинці,як їхня назва).
Пам'ятний знак на честь воїнів-односельчан (1967р.) в с. Жищинці
БК(?)
Вперше село згадується в документах XV ст. Належало різним польським володарям: спочатку Замойському, після якого перейшло у володіння графа Мнішека. Останнім власником села був поміщик І.Свідерський, чиї нащадки володіли Жищинцями до поч. ХХ ст.
Комора (?)(19ст.)
Шпихлір з контрфорсами
Палац Свідерських (пер.пол.19ст.)
У ХІХ ст. у селі збудували палац. Він знаходиться в центрі Жищинців,на узвишші,тож проминути його неможливо. Офіційно будівлю іменують палацом Свідерських, хоча Свідерські були просто останніми власниками маєтку, а саму споруду (швидше за все) звели ще Мнішеки. За радянських часів будівля палацу використовувалася як БК, потім вона стала школою. У 2001 р. в селі збудували нову школу, тому історична споруда залишилася незадіяною і потроху руйнується. "Потроху" триває вже не один рік,тож наслідки руйнувань дедалі помітніші та незворотніші.
Внизу знаходиться став,на березі якого є криниця з доброю водою.
Класицизм
Руйнування відкривають "нутро"
Костел Непорочного серця Богоматері (1992-1996рр.)
З побаченого-реально паскудний стан,а інтер*єр ще гірший. Але,так би мовити,при бажанні...
На противагу палацу,чудово себе почуває костел Діви Марії,який знаходиться на протилежному боці озера. Його височенні шпилі, неначе ріжки нечистого,зловісно визирають із прибережної зелені,ніби промовляючи: "Покайся,грішнику!"
Тю,а може просто навіяло,після відвідин закиданих пляшками та сміттям палацових кімнат... чи то шкільних кабінетів.
Храм-двійник костелу в
Новій Ушиці Тил святині
Костел Діви Марії
Також,будучи вже тут,можна оглянути Іоанно-Богословську церкву з дзвіницею,яка знаходиться при самій дорозі.Нічого особливого,але все ж таки історія.
Панорама
Іоанно-Богословська церква (1904р.) + дзвіниця (1836р.)
Знимка із проводами
На відстані 12км. від с.Жищинці знаходиться наступний із запланованих пунктів-село Нове Поріччя,заснував село засноване 1762 р. польським магнатом Яном Якубом Замойським.
Храм Введення (1902р.)
Введенська церква
Коли Замойські віддали свою доньку Урсулу за коронного маршалка М.Мнішка з Вишнівця, Нове Поріччя відійшло до нього як посаг. Нові господарі у селі з’являлися нечасто. У 1830 р. Нове Поріччя купляє В. Скибневський, шляхтич гербу «Шлеповрон».
Флігель? Стайня? Неоготика! (пер.пол 19ст.)
Будівля школи "безрогої"
Скібневські звели комплекс орієнтовно в пер.пол.19ст. Біля палацу знаменитий шотландський садівник Д. Міклер заклав ландшафтний парк,який хоча й здичавів, але таки зберігся до сьогодні. В парку знаходяться залишки неідентифікованої споруди (льох чи альтанка?). На одній з акварелей Н.Орди чудово видно неоготичний флігель (за версією Р. Афтаназі) або ж стайню (за версією городоцького відділу культури) поруч з витонченою готичною вежею з прапором на даху. На прапорі був герб власників.
Палац розібрали на каміння та цеглу в 20-их рр. ХХст.
"Рогата школа"
"1965"
Архітектурною родзинкою села є зведена у неготичному стилі так звана «Рогата школа». Первісне призначення цього незвичного та дуже красивого будинку й досі викликає суперечки. Найшвидше він використовувався під житло для управителя маєтку та для якихось господарсько-адміністративних служб. На останнє вказує факт, що донедавна поруч виднілися руїни каретовні - аналог сучасного гаражу, а ще раніше, як розповідають місцеві, тут була й стайня.
Неоготика,як згадка про Скибневських