Полтава.Місто. Ч.2

Feb 24, 2020 12:18

  Місто Полтава посідає особливе місце в історії української нації та держави(так пишуть). Біля його стін не раз відбувалися події, котрі визначили долю України, впливали на європейські справи.
Засноване слов’янами-сіверянами у IX ст. укріплене першопоселення на Івановій горі поклало початок розвитку давньоруського граду Х-ХІІІ ст., поселення XIV, XVст. Розкопки, проведені в історичному центрі Полтави виявили ділянки міської забудови, вулиці, житла, господарські та виробничі приміщення давніх полтавців. Ці наукові свідчення стали фундаментом офіційного визнання 1100-річного віку Полтави.Панорама Соборного Майдану


Пам*ятник І.Мазепі,- монумент із скандалами


Свято-Успенський кафедральний собор із дзвіницею


Березневий день


Ні,це не сльози


У 90-их рр. ХVІІІ ст. Полтава із селища перетворилася на невелике затишне місто. Сюди все частіше приїжджали заможні люди з Києва, які прагнули відпочити від метушні, але не хотіли повністю втрачати зв'язок із цивілізацією. Саме тому в цей час стають популярними прибуткові будинки, де можна було орендувати простору, повністю вмебльовану квартиру. А для того, щоб привернути увагу клієнтів, власники прибуткових будинків велику увагу приділяли їхньому зовнішньому вигляду: прикрашали фасад ліпниною, колонами, скульптурами.
У 1890 р. в центрі міста на Кузнецькій (Пушкіна) вулиці присяжний повірений П. А. Перцович  розпочав зведення одного з перших прибуткових будинків, який за його задумом мав бути найдивовижнішим та неповторним.  Для будівництва було обрано цеглу й метал. Досить лише раз побачити будинок, щоб зрозуміти, чому жителі Полтави називають його «замок Річарда»: високі стіни закінчуються гостроверхими башточками, масивні балкони мають міцні ковані огорожі, дах вкритий листами чорного заліза. Усім своїм виглядом споруда нагадує середньовічний замок.Свято-Успенський кафедральний собор (1999-2003р.?)


Відбудована святиня.Тил


Дзвіниця Успенського собору (1774-1801рр.)


За легендою, саме незвичайна архітектура будинку привабила в 1906 р. не менш цікавого жителя. В одну із дощових осінніх ночей невідомий чоловік, загорнутий з ніг до голови у плащ, орендував квартиру на верхньому поверсі. Із цього дня він практично не покидав помешкання, лише час від часу відсилав мовчазного слугу з різними дорученнями в місто. Інші жителі будинку, проходячи повз двері квартири загадкового сусіда, з острахом дивилися на них. Можливо, через цей страх чи, можливо, й на основі фактів містом поповзли різні чутки, пов’язані з новим пожильцем прибуткового будинку. Подейкували, що коні поруч із «замком Річарда» перелякано іржали, пряли вухами й відмовлялися йти. У будинку з мешканцями все частіше траплялися різні нещасні випадки. Та справжнього жаху на полтавців нагонили зграї ворон, які з незрозумілих причин вподобали дах споруди. Люди вважали таємничого незнайомця чаклуном, чорнокнижником.
Давнє,барочне


Інфо-щит


Березень.Морозно!


Так тривало до моменту, коли одного вечора слуга таємничого постояльця вибіг з будинку й через годину повернувся з лікарем. Переборюючи страх, дехто з персоналу теж зайшов до помешкання загадкового незнайомця і став свідком страшної картини: сивоволосий чоловік лежав на ліжку і мучився у передсмертних судомах. Але смерть не приходила, ніби не хотіла приймати його. Лікар нічим не міг допомогти бідолашному. Лише стара покоївка здогадалася, як зарадити в цій ситуації: вона відкрила вікно. До кімнати ввірвалося свіже повітря і страхітливі крики зграї ворон. Незнайомець востаннє зітхнув і завмер в неприродній позі.
Звісно, це все легенда. Але до сьогоднішнього дня над дахом будинку, що знаходиться на вул. Пушкіна, 40, часто можна побачити зграю ворон, які з голосними криками кружляють у гігантському чорному вихорі."Галушки" (2006р.)


Реконструкція Подільської вежі- складової Полтавської фортеці


Подільська вежа на Івановій горі


Історичним ядром Полтави є Іванова гора.  Саме тут на поч. XVII ст. було зведено  Полтавську фортецю, про яку сьогодні нагадує відновлена її частина - Подільська вежа. У наші дні це історичне місце називається Соборним майданом - на честь відновленого шедевра українського бароко - Успенського собору. На Івановій горі знаходиться також садиба засновника нової української літератури Івана Котляревського, на честь якого вона названа.
Пам'ятний знак на честь 800‑річчя заснування міста


Біла Альтанка (1909р.;1954р.)


Фортецю в Полтаві в 1608 р. заснував великий коронний гетьман  С. Жолкевський. Її було збудовано на місці, яке називали «пустою слободою». На трикутному мисі на високому правому березі Ворскли між двома ярами - Мазурівкою і Панянкою спорудили земляні вали, які укріпили ровом і частоколом. Первісні укріплення були у вигляді невеликих земляних бастіонів напівкруглої та простокутної форми у плані, сполучених валами. На розі, приблизно там, де нині стоїть так звана Ротонда, був великий, підковоподібного плану бастіон. Найважливіші ділянки оборони посилювалися рубленими дерев’яними баштами. В’їзна брама стояла з північного заходу.
Панорама з видом на Здвиженський монастир


Панорама на місто


Фото


Після Переяславської угоди 1654 р. Полтавській фортеці надавалося великого значення, тож 1658 р. під орудою полтавського полковника М. Пушкаря її ремонтували. Для цього спеціально присилали з Москви воєводу  А. Чиркова. Улітку того ж таки року Полтаву здобули штурмом і спалили війська повсталого проти Москви гетьмана Івана Виговського. Після того з наказу московського уряду фортецю відбудували, з’явився зовнішній пояс оборони: для захисту форштадта (передмістя) викопано рів і насипано вал.
1709 р., на час облоги Полтави українською і шведською союзними арміями, фортеця вже мала досить розвинену систему укріплень, близьку до бастіонної - у вигляді неправильного полігона, дещо витягнутого з півдня на північ. Було п’ять в’їзних брам: Подільська, Мазурівська, Київська, Спаська, Криловська. Лінія оборони складалася із сухого рову й крутого земляного валу з палісадом, але без валганга, «за козацьким звичаєм». Усі вежі були дерев’яні, рублені, чотиригранні, невисокі з наметовими дахами.Восьмиколонна Ротонда дружби (народів)


Фото


Меморіальний комплекс - відновлена садиба письменника І. П. Котляревського: хата + комора (1969р.)


Полтавська фортеця вже на поч. XVIII ст. не відповідала європейському рівню фортифікації. Не випадково  Петро І, оглядаючи її, після Полтавської битви, сказав полоненому фельдмаршалові Реншильду: «Дивно, що за такої тривалої облоги ви не змогли опанувати цю слабку фортецю». Отже до 1730 р. фортецю реконструювали. Відновлена твердиня мала високі земляні вали із частоколом, земляні бастіони більш-менш регулярних обрисів, сухий рів і 8 башт, що збереглися з попереднього періоду. У такому вигляді фортеця проіснувала, поступово руйнуючись, до 1805 р., коли вали й рови прорізали новорозпланованими вулицями. 1817 р. за розпорядженням генерал-губернатора, вали розкопали, рови засипали і на місці їх проклали бульвари. У 2009 р. було відновлено одну з веж фортеці - Подільську.
У льодяних обіймах


У льодяних обіймах-2


Пам'ятник українським козакам (1994р.)


Сенсаційна знахідка неподалік від Полтави весною 1912 р. великого комплексу дорогоцінних стародавніх речей є широко відомою у світі як "Малоперещепинський скарб". І не дивно, адже пересічній людині важко навіть осягнути не тільки історичну, а й матеріальну цінність цього комплексу, у складі якого тільки предметів із дорогоцінних металів нараховувалося 70 кг (20 - золота, 50 - срібла). Отже, за "Малоперещепинським скарбом" в літературі закріпилася назва найбагатшого скарбу І тис. н.е. на території Європи, що засвідчено різномовними енциклопедичними виданнями та довідниками світу.
Особняк лікара-окуліста Хаіма Глейзера (19ст.)


Житловий будинок (поч.20ст.)


Чимало пам'яток сивої давнини ще й до нашого часу залишаються належним чином недослідженими, що нерідко породжує численні домисли та легенди. До них, зокрема, належать і полтавські підземелля, хоча напр. XIX -на поч. XX ст. знаходилися окремі вчені, ентузіасти-дослідники, які прагнули розгадати таємницю цих оригінальних витворів людських рук.
Ставні в цих краях не диво


Військовий шпиталь / ВАТ "Полтава цукор" (поч.20ст.)


За словами істориків А. Зарецького, В. Бучневича, в Полтаві існувала велика мережа підземних ходів, які ще під час Північної війни укріплювали та розширювали межі, тобто їх вік сягає щонайменше трьох століть. Чутки про них знає чи не кожен житель міста. Найпопулярніша легенда - про підземні ходи, що буцімто сполучали Хрестовоздвиженський монастир із полтавською фортецею. Цей міф, правда, спростувати легше за всі інші: дві гори, Монастирська та Іванова, розділені яром із річечкою, а викопані у суглинку ходи мали б проходити нижче рівня грунтових вод, але це неможливо. Залишки тунелів, справді, знаходили не тільки в місті, а й на схилах Монастирської гори та в селищі Червоний Шлях. Саме це і породило домисли людей необізнаних про єдину систему ходів, а балачки швидко укорінили це припущення у свідомості полтавців.
Фасад-у минулому,майбутнє наступає ззаду..


Вул. Пилипа Орлика


Особняк підрядника Бахмацького / прибутковий будинок (1906р.)


Інша легенда, яка має реальне підгрунтя, говорить, що всі церкви у межах полтавської фортеці були пов`язані єдиною системою лабіринтів. До революції, за документами Полтавської Єпархії, у межах тогочасного міста стояла 21 церква. Майже всі вони були збудовані в XVII-XVIII ст. Точних карт галерей під фортецею не існує, тільки приблизні схеми, засновані на даних про обвали цих ходів. Цього недостатньо, щоб судити, чи поєднувалися окремі ділянки ходів у суцільну систему, але існування підземного сполучення між найближчими одна до одної церквами (Успенською, Спаською, Воскресенським собором та ін.) - факт, доведений дореволюційними дослідниками. Багато ходів тягнулися від церков до крутих схилів поза стінами фортеці. Так, від однієї лише Спаської церкви свого часу тяглися 3 ходи в бік Ворскли. Остаточно підземні магістралі старовинної Полтави загинули разом із церквами за радянської доби..
Особняк / адмінбудівля (кін.19ст.)


При купівлі нерухомості - аромат кави в подарунок)!

Полтава, храми, архітектура, мандрівки, памятники, Полтавщина, дзвіниця

Previous post Next post
Up
[]