ти з суцільних тривог ( Read more... )

і світ скупий і музика руда
відколосились зерноокі трави
і ця печаль безсила і бліда
мов цього сонця розпашіла рана

комусь же світять промені сумні
сухий полин стужився коло хати:
«так гірко о так порожньо мені
так непомітно ламко відцвітати»

зловімо світ в тенета з моїх кіс

півобертом! руки зсудомило ніжністю -
і годі втиснути в терпкі вечори!
зволожених поглядів віхоли злилися,
стривожених вуст полонені човни,

мій місяцю - річкою! ладонько - річкою!
сухе і безжальне - уламок в степу:
вдихнути - несила. і мур би не вистояв:
твій шепіт звільнив єрихонську трубу.

я - зваблена скрипка... лабети ( Read more... )

романс відьомський!... хтось наврочив, так:
бувають долі - закляті безодні,
впокореної скрипки трудний знак,
впокореної скрипки темні збродні,

співати лиш тебе, тебе, тебе
(о цих пісень вогненні чорні кола)!
слова повітря розітнуть слабе:
не цілься в музику, місяцечолий...

і плетиво малин, й тривожні сни твої,
і сніг в портфелі розкладає січень,
і ці дерева - лиш напливи на землі,
о Господи, зима - твій тон трагічний:

почується здаля осклілий сірий свист,
із ночі зрине, млосний і задушний -
одвічні голоси, мов у малинах тріск,
з-під кучугурі зламано затужать.

так сталося, збулось - у зубожілій млі
оці співання відчайдушно ( Read more... )

та як уже поцілив, то насмерть ( Read more... )

гойдаша гойдаша гілля гнеться у ночі навиліт
( ... )

не втрачено світ, лиш
витрачено
і тремом легким,
         чуєш? чуєш?
осінь насподі
і дні такі зболені,
завмерли, викручені
і хтось так наосліп 
М а р е н к у  водить

і не виношує!
    косить росиця
зела під корінь
кому що вродить!
ади, вродливице...

мені не шкодить
виссає подих
     і тільки

тривожно літо
      зминає зорі

все небо в дірку

і так мало-помалу спускалися тихо на землю

ледь помітні на чорнім невидимі лиця дощу,

поміж ним опадали каштани в осінню із темряв

(чи останню із них, кривобоку). німів на даху

соловій опівнóчі (він змалку до неї належав,

ніби ангел до раю), опівніч співала сама

клавесиново й тонко. і пісня складалась з мережив,

біло сплетених мною колись. пісня наче зима ( Read more... )

 
( Read more... )