(пейзаж з полином)

[fijalka]

і світ скупий і музика руда
відколосились зерноокі трави
і ця печаль безсила і бліда
мов цього сонця розпашіла рана

комусь же світять промені сумні
сухий полин стужився коло хати:
«так гірко о так порожньо мені
так непомітно ламко відцвітати»