Dec 06, 2011 21:52
та як уже поцілив, то насмерть!...
над нотами не гнуться боягузи:
так самість пізнається, коли вщерть,
а на поверхню - пращури і музи,
й вино мелодій, прокляте колись.
над нотами розіп’яті не трусяться -
та вже бриню, і ти - віддзвоном скрізь,
лиш в злім етюді не залементуйся…
між нами пісня стелиться жива,
не надженеш розілляту довкола…
над нотами - слова, лише слова:
не цілься в музику, місяцечолий!...
Т.,
мОє,
рядки,
я