(no subject)

Dec 06, 2011 21:52

та як уже поцілив, то насмерть!...
над нотами не гнуться боягузи:
так самість пізнається, коли вщерть,
а на поверхню - пращури і музи,

й вино мелодій, прокляте колись.
над нотами розіп’яті не трусяться -
та вже бриню, і ти - віддзвоном скрізь,
лиш в злім етюді не залементуйся…

між нами пісня стелиться жива,
не надженеш розілляту довкола…
над нотами - слова, лише слова:
не цілься в музику, місяцечолий!...

Т., мОє, рядки, я

Previous post Next post
Up