(нічні подорожні)
і плетиво малин, й тривожні сни твої,
і сніг в портфелі розкладає січень,
і ці дерева - лиш напливи на землі,
о Господи, зима - твій тон трагічний:
почується здаля осклілий сірий свист,
із ночі зрине, млосний і задушний -
одвічні голоси, мов у малинах тріск,
з-під кучугурі зламано затужать.
так сталося, збулось - у зубожілій млі
оці співання відчайдушно темні,
і плетиво малин, й тривожні сни твої,
і кінь копитом б’є промерзлу землю…