...
гойдаша гойдаша гілля гнеться у ночі навиліт
на озерах де тіні холодні ти все не мовчи
вечір хлипнув в розхрестя вікон здерев’янілий вирій
від якого вже годі шукати пташині ключі
ластів’яча весна ластовинна та вдов’ячи вбрана
з цього злого вікна гойдаша гойдаша між липки
ангел суму скрипального сходить у темряви рану
у поранене пташшя осіле стібками лиштви
і як білим по білому чорним по чорному небо
і не блисне крило під зорею сумною ніде
тліють сивих дерев ошалілі згалужені ребра
ще недовго недовго лиш тільки долюляю день
на озерах де тіні холодні ти все не мовчи
вечір хлипнув в розхрестя вікон здерев’янілий вирій
від якого вже годі шукати пташині ключі
ластів’яча весна ластовинна та вдов’ячи вбрана
з цього злого вікна гойдаша гойдаша між липки
ангел суму скрипального сходить у темряви рану
у поранене пташшя осіле стібками лиштви
і як білим по білому чорним по чорному небо
і не блисне крило під зорею сумною ніде
тліють сивих дерев ошалілі згалужені ребра
ще недовго недовго лиш тільки долюляю день