Оригинал взят у dovzhok в post

( Read more... )

Досить часто бачу в ЗМІ, коли іменникам чоловічого роду з закінченням на -р у родовому відмінку однини надають закінчення -а або -я. Декотрі ніби можуть мати обидва закінчення: Ігор - Ігора(я), лікар - лікара(я); інші традиційно виключно -а: каменяр - каменяра, школяр - школяра, маляр - маляра ітд ( Read more... )

 
Завжди вагаюсь при написанні неологізмів з дефісом. Онлайн чи он-лайн, офлайн чи оф-лайн, екзитпол чи екзит-пол, спіноф чи спін-оф, дедлайн чи дед-лайн? Збивають як уявлення про практичність вживання запозичення, так і давні приклади (ленд-ліз, ноу-хау, пап’є-маше, бугі-вугі, альма-матер, хула-хуп, поп-арт; офсайд, пікап).

Скажімо, екзит-пол ( Read more... )

Різне написання IMHO вмотивоване різним походженням.
У радянські часи зустрічав перший варіант, а тепер переважає другий. Але мотивайія для мене дивна - присвійне до змія. А яке справжнє походження? І звідки взялося Траянов вал? Цікаво, чи вживали змієвий до Незалежності. І коли почалася заміна…

 
Перш ніж дати підготовлене нижче посилання, хочу зробити невеличкий екскурс в історію змін сучасної української орфографії.

( Скорочений виклад історії нового українського правопису )

В статті "Засоби евфонії в сучасній українській мові" ("Доля моєї мови", ІФ, 2004) М.Лесюк пише: " треба пам’ятати, що в українській мові є прийменник у, а прийменник в - це його варіант." Звідки пішло це твердження, де і коли обгрунтовано?

 
Проблема передачі російських власних назв ніколи до сьогодні не набувала гостроти і не привертала якоїсь особливої уваги через кілька чинників, що супроводжували формування системи онімів в українській мові, а особливо в новій літературній мові останніх двох століть.

( Чинники усталення адаптації імен )

Варто внести в електронний обіг - поряд з «Нормами...» О. Синявського і «Увагами...» О. Курило - і «Нариси з української синтакси» С.Смеречинського (1932; кілька років перед тим було окремо опубліковано розділ цієї книги «Куди йде укр. мова»), хоча би для того, щоб побачити - проаналізувавши три книги - що навіть для мовних пуристів нема істини в ( Read more... )

Переклади Біблії на народні мови відігравали значну роль у становленні нових літературних мов. Спрощено кажучи, поява перекладів релігійних текстів надавала новій літературній мові статусність, а допущення перекладу для богослужіння в місцевій церкві створювало додатковий потужний засіб поширення грамотності цією мовою серед населення. Переклади ( Read more... )

Чергування у - в на початку слова: коли зі факультативного (стилістичного) воно стало обов'язковим (правописним)? Чи є десь публікації з критикою цієї обов'язковості?