-
дитячі звички дорослих людей
В дитинстві видавалося, що багато речей з нами неодмінно стануться, коли ми будемо дорослими. Ми, малі, вважали, що однією з таких обов'язкових речей дорослості є, наприклад, власне житло. Сюди ж відносилося і одруження, народження дітей, робота (і, мабуть, саме 5-денний робочий тиждень вважався за норму), можливо ще, відпустка на морі. Можливо, ще ( Read more... ) -
вибачте, пані Цвек
Сьогодні я стала на крок ближчою до того, щоб колись перетворитися на порядну галицьку господиню. Хоча це, мабуть, буде тааак не скоро, що я до того не доживу ( Read more... ) -
дрозофіл
Він вкладає собі в долоні половинки помідорів
і думає про її груди
Він стискає кулаки, сік стікає по його зап’ястях -
він думає про її лоно
Помідорові шкірки налипають йому на пальці,
а насінинки залазять під нігті
Геть як її мокре волосся на піщаному пляжі
- думає він
А ця м’якіш - то її подразнені сіллю вуста
«Дивись, - сказали вони йому - а оця ( Read more... ) -
ой хто-хто... ой, Миколай
такого свята в мене вже не було...багато років. Чи, може, взагалі ніколи. Бо й справді ще ніколи у вечір перед Миколаєм симпатичний італієць не готував мені смачну-присмачну пасту, в той час як я пекла теж нівроку імбирно-цинамоново-перцеве печиво. А вранці мені прямо на голову висипалась гора цукерок та мандаринок. І цілий день усюди, з усіх ( Read more... ) -
Знову тут знову я
нарешті повернула собі свій жж і повидаляла всю ту новинно-спамерську гидоту.
і ще хочу подякувати тим, хто продовжував то коментувати :-D -
хаджибей
Гарні вихідні - це Одеса, холодне море і теплий пісок; ідилічні картинки з дітьми та лабрадором; німецькомовний француз в суботу та подорожуюча туркеня-вчителька-математики в неділю; вистава про Айсидору Дункан в маленькому театрі в приміщенні колишньої чайної фабрики; вівсяні пластівці з соєвим соусом; половина прочитаної книги; і ще раз море.
( Read more... ) -
Майже середина. Світу.
Вже сьогодні я закінчила перекладати першу частину "Середини світу". Книжки про підлітка, його дивакувату сестру-близнючку та його просто шальону маму, яка не любить, щоб її називали мамою, адже вона ще така молода. Останні місяці я залюблена у них всіх. Дивлюся сни про цих людей і шукаю їх серед перехожих ( Read more... ) -
one more. AmsterDamm
Люди в тобі - вода,
простір в тобі - вода,
і все у тобі - вода.
Текуча земля Амстердам.
Мова твоя м’яка.
і пісня про тебе - ріка
під кожним мостом луна.
Ти - крик у воді, Амстердам.
Молитва твоя німа
пророщує із зерна
квітку, а в ній - жона.
Кричить тобі: «Я жива!
Амстере, я жива.
Відведи мене до млина,
загорни мене ніжно в тюльпан.
( Read more... ) -
Чекаючи на Годо: ПІСЛЯ чи ДО?
До вчора театр Курбаса мене ще не розчаровував. Але те, що вони зробили з "Чекаючи на Годо"... Наприклад, для осучаснення вистави до тексту додали слова типу "сука" і "блядь". А актори іноді так перегравали, що я аж дратувалась. Враження, наче їх привели туди з провінційного класичного драматичного театру. Відомі вони чи ні, визнаний режисер чи ні ( Read more... ) -
літо капут
Я його впізнала. То вже той осінній дощовий день у Львові. День безпросвітного неба та нескінченних парасольок. Тут усі мають парасольки. А то й по кілька - одну на роботі, одну вдома, одну ще десь. Бо тут ніколи не знаєш, коли тебе застане дощ. Але якщо він застав тебе вже зранку, то ходитиме слідом цілий день ( Read more... )