Я його впізнала. То вже той осінній дощовий день у Львові. День безпросвітного неба та нескінченних парасольок. Тут усі мають парасольки. А то й по кілька - одну на роботі, одну вдома, одну ще десь. Бо тут ніколи не знаєш, коли тебе застане дощ. Але якщо він застав тебе вже зранку, то ходитиме слідом цілий день ( Read more... )

стара плитка. красива. дуже таке лю.


( Read more... )

снідала склянкою кефіру і булочкою. на обід - 100гр солоного печива. вечеря - чай і залишки ранкової затверділої булочки. +кілька горнят кави та 2 цигарки.
хто-небудь, навчіть мене харчуватися.

п.с.: зате маю сьогодні букет червоних пахучих гвоздичок :)
п.п.с.: як добре, що мама не читає мій жж.
п.п.п.с.: надіюсь, не читає

мені починає здаватись, що я й не хочу більше ніякого дому.)

( Read more... )

Ми з І. родом з одного міста. Він - продавець незабороненого кайфу. Навіть у нього вдома настільки добре, стільки різних речовин було вжито в тих кімнатах, що, коли я там засинала, мені паморочилося в голові. А сон був, вперше за довгий час, безпечним та затишним. Снилися ключі, які підходили в різні двері, снились дружні посмішки і ще щось дуже ( Read more... )

третій день безхатченства.
можна жити там, де всі працюють. і працювати й собі. а коли ніхто не працює - спати.
такий собі home, який наполовину work.
ще й підгодовують іноді.

любі львівські друзі :)
ті, чию адресу я знаю, будьте готові, що від завтра я приходитиму до вас митися, їсти, спати і розважатись з вашими домашніми тваринками.
натомість я можу готувати їсти, прибирати, дарувати книжки та посмішки.
від завтра я бездомна.
від завтра - просто неба.
від завтра не сховатись.
цілюю.
ваша я.

Все. Нас остаточно виселяють. Хто писав мені іноді на адресу Вірменска 13/10 - викреслюйте то зі своїх записників. Хто не встиг побувати в цьому затишному помешканні - маєте ще тиждень.
А я тим часом шукаю новий дім.
Розгляну будь-які варіанти та пропозиції.
Пропозиції?

в неділю ходили дивитись з Віталіком баскетбольну гру львівської команди з донецькою. Сподобалось, коли суперник закидав штрафні, а весь зал щиро і неприховано бажав йому не вцілити, а потім це дике відчуття невимовної злостивої втіхи, що, падлюка, таки не вцілив, не витримав злих поглядів, хаха, навіть двічі під ряд  не вцілив, ха. Обов"язково ( Read more... )

всі бідкаються, комунальники працюють погано, транспорт не ходе, що робити що робити ( Read more... )