Різдвяні базари Німеччини: nick

nick_coll

Різдвяні базари Німеччини

Dec 08, 2010 18:17

Дай німцям волю, то Різдво вони би святкували цілий рік, роблячи паузи хіба що на Великдень, футбол, літній урльоп і на Октоберфест. Світові чемпіонати чи відпустки трапляються не часто, але ж хіба це завада?

Найпопулярнішого телеведучого Гюнтера Яуха знають 100% жителів країни, канцлера Ангелу Меркель - 99%, тренера збірної по футболу Йоахіма Льова - 93%. Дослідження показали, що 10% мешканців Німеччини взагалі без поняття, чому святкується Різдво. Але святкують його вправно, по кілька тижнів до його початку. Як? На передріздвяних базарах, для відвідин яких зовсім не обов’язково знати причин свята :)

До першого Адвента, тобто за 4 тижні до католицького Різдва, у Німеччині відкривається від 3 до 5 тисяч таких базарів, а якщо долучити дрібні вайнахтсмаркти у селах - то й до 10 тисяч дотягне. Найбільш відвідуваними є базари в Кьольні, Дортмунді, Франкфурті, Штуттгарті, Мюнхені, Дрездені та Нюрнберзі. Сперечатися про те, який iз них найкращий, найтрадиційніший, найцікавіший чи ще якийсь «най-...» - не варто, усюди гарно.

Різдвяний ринок, або ж маркт (Weihnachtsmarkt) в столиці Баварії Мюнхені веде свою історію з 14 століття (перші письмові згадки датовані 1642 роком). Він починається 1 грудня і закінчується в 20-х числах грудня, в акурат під Різдво. Знаменитий цей маркт перш за все своєю великою ялинкою, висотою до 30 метрів, прикрашеною 2500 електричних свічок. Окрім основного, базового маркту (Крісткіндлмаркту), є ще мистецький (Мюнхнер Фрайгайт), Кріппенмаркт (Kripperlmarkt), Резиденцмаркт, Зендлінгермаркт і середньовічний ринок на площі Віттельсбахів. Сумарно - дуже велику площу займають, якщо об’єднати їх разом. Та й на Терезієнвізе, де проходив лише кілька місяців тому Октоберфест, триває зимовий Тольвуд ще зі своїми ринками. І, знову ж таки, казати, де краще і симпатичніше - не буду, скрізь мило й відрадно. Хіба от середньовіччя до вподоби вельми: і кельтська музика, і шкури, мечі, обладунки, старовинний одяг - так, це варто поцінування.

За традицією, базари розташовуються на старих площах навколо найзнаменитіших церков. Територія перетворюється в символічні середньовічні містечка, де кожен будиночок-прилавок заманює відвідувачів своїм особливим товаром. На відміну від інших міських базарів на різдвяному викладати свій крам могли тільки мюнхенські майстри. І з ялинкою теж не все так просто. Право вибору і встановлення щорічно отримує інше місто чи село. Цей звичай почався з 1830 року, коли Терезія фон Заксен-Хільдбурґгаузен, дружина короля Людовіка І, привезла прикрашену різдвяну ялинку до своєї резиденції. Згадайте, це їх весілля спричинило до щорічного пивного фестивалю.

На різдвяних базарах грають шарманки, смажать каштани і мигдаль, а також знамениті німецькі сосиски (нюрнберзькі червоні та мюнхенські білі). Звідусіль доносяться аромати глінтвейну, ладану, кориці, прянощів і пряників (лебкухен), пуншу, аромату воскових свічок. Атракціони та льодові арени (5 євро/2 год.) створюють додаткові насолоди. Кожен крок - новий світ, де проносяться туристи, заковтуючи димчастий аромат грильованих ковбасок, над головами висять різнокольорові гірлянди і зірки, явно конкуруючи з небесними у морозний вечір.

Виноград в шоколаді.

Яблука в шоколаді.

На середньовічному ринку. Увага на одяг кухаря.

Середньовіччя.

І башти, і лицарі, й голодний нарід. Все як і зараз :)

Для багатьох німців кількатижневі різдвяні базари стають місцем постійних зустрічей зі знайомими. Може, їх консервативний спосіб життя тільки й здатен, що під час свят екзальтуватися?
За стаканчиком глінтвейну (для дорослих) або шоколадних фруктів (для дітей) час летить непомітно. І ніщо не перешкоджає перейти від одного столика до іншого - чашки можна брати з собою, адже за них уже заплачено заставу (від 3 до 6 євро). Радянські туристи часто використовують глінтвейні попивання як привід отримати сувенір - горнята не прості, а з малюнками, різдвяними розписами або взагалі у формі чобітків.
Описувати атмосферу ринків - невдячна й марна справа, там треба побувати. Найкраще у морозний вечір, коли глінтвейн гріє, а смажені грилі - лоскочуть носа.

Горнята-чобітки.

Найкращий час для продажів глінтвейну (Glühwein, дослівно - розпечене, розкалене вино) - морозні вечори. Коли температура падає до -5, різко зростає продаж цього зігріваючого напою. Ціни практично однакові - 3 євро за 200-грамовий чобіток, що є цілком по кишені німецького бюргера. Бо платять за атмосферу свята, а не за напій як такий (у магазинах продають 1 л по ціні 2 євро).
Окрім традиційного глінтвейну, який варять з червоного вина додаючи прянощі, набирають популярності фруктові розігріті вина (яблучні, малинові, бузинові), а також пунші та білі глінти. Статистика каже, що червоного з корицею протягом зимових ринків випивають до 50 млн літрів. Як не пиво, то вино :)

Загальний оборот всіх німецьких різдвяних ринків перевищує 5 мільярдів євро. Сюди входять ялинкові прикраси, свічки, сливові чоловічки, піраміди, подарунки та сувеніри. Кожен відвідувач залишає на маркті в середньому 12 євро (це статистика, не я!). Наїдки та напитки заробляють більше, сувенірні значки і листівки - значно менше.