Європа просто тоне в різдвяних прикрасах. Магазини всипані дідами-морозами, сніговиками, зірочками, ялиночками. На Марієнпляц в Мюнхені вже працює Christkindlmarkt, туристів повно, не доштовхатися. Глінтвейн продають у сувенірних керамічних (глазурованих) чобітках. Ціни - теж туристичні: 0,2 л чобіток вартує 3 євро, завдаток за тару - теж 3 € (літрова пляшка в магазині коштує 1,99 євро). От учора в Вальхаймі на ринковій площі падав такий гарний далеко ще не різдвяний сніжок, і була маленька дерев’яна штуберль з глінтвейном за 2,50 €, і місто тихо поглинала морозна, сніжна ніч. Я мало не кричав од болю: місто має 15 тисяч жителів, а дозволяє перетворити себе в святковий спектакль без закумарених китайських масок, гидосного освітлення за 2 грн. Я не хочу на це дивитися у Франківську, ветую ті святки як збіговисько бовдурів та п’яних ублюдків. Таблетки панєвропейн діють позитивно вже четвертий рік, виводять із совкової атараксії, хай ненадовго.
У Любеку (земля Шлезвіг-Гольдштайн) ще місяць тому (!) в магазині «викинули» різдвяні товари. Власне, ці фотки звідти, з жовтневого Любека. Все ж вміють робити гарні речі, щоб було справжнє відчуття свят, а не закумарених і п’яних дідів біля ялинок викладати. Яка нікчемність!
Різдвяна Європа - це завжди казка, де все - казкове, де на ярмарку пахне святом і мигдалем, де збуваються мрії. Якщо віриш у їх виконання.