Оригинал взят у jaga_lux в Володимир Свідзинський :: Поет надламаного місяця

Юрій Лавріненко у своїй антології «Розстріляне відродження» (Париж, 1959) поділив творче життя Свідзинського на два періоди: «відносного мовчання» до 1927 року і після цього, до самої загибелі, - період «повного мовчання ( Read more... )

Як понесе з України
У синєє море
Кров ворожу... отоді я
І лани і гори -
Все покину і полину
До самого бога
Молитися... А до того -
Я не знаю бога.


( Read more... )

Оригинал взят у jaga_lux в ЛЕСЯ УКРАЇНКА :: Хто кров із ран теряв, а ми із серця.

Та й що картатися словами, люба ( Read more... )

( Read more... )

Байка, конечно, всем школьникам известная, однако что-то шершни ее плохо усвоили)))
Или пчелы действительно совсем уже безмозгіе стали?
Почто шершня не прихлопнули, как улицами святого Города шершенил? странно это все...

Григорий Сковорода

ПЧЕЛА И ШЕРШЕНЬ

- Скажи мнЂ, Пчела, для чего ты столь глупа ( Read more... )

В конце семидесятых один молодой человек, работавший со мной, к сожалению, недолго, дал мне почитать 2 книги польских литературоведов о Тарасе Шевченко, но не просто как о великом поэте, а как о личности в тогдашней светской жизни Российской империи, в основном о тех высокородных женщинах, которые окружали его, вернее, почитали и восхищались ( Read more... )

За шмат гнилої ковбаси
У вас хоч матір попросиЯ понимаю, что наш укрсучлит вечно голодный, и готов на все за шмат - но зачем устраивать такое откровенное пиар-шоу Порошенко  в дни, которые в Киеве, еще со времен моей юности, было днями памяти Тараса? Тогда. в далеком семидесятом, этот праздник боялись власти союза, его разгромили, вместе. кстати, с ( Read more... )

Мій  боже  милий,  як  то  мало ( Read more... )

ПІСЛЯ ГРОМОВИЦІ

Ох, нарешті!.. Прокотилась!..
Гармати грому вдалечінь,
Нема хмарин важкого тіла,
І бавиться, і бавиться відмолоділа височінь...
І тільки іноді бабриськи \
Від блискавок-жарин
По обрію там низько-низько,
Неначе крила золотих пташин.

Басейну бовна бірюзова ( Read more... )

„...чи можна ... порівнювати Монблан зі шведськими курганами?”

"Від російської літератури, від її стилів українська поезія мусить якмога швидше тікати. Поляки ніколи б не дали Міцкевича, коли б вони не покинули орієнтуватись на московське мистецтво. Справа в тому, що російська література тяжить над нами в віках як господар становища, який привчав ( Read more... )