Тоді поприносили діток до Нього, щоб Він доторкнувся до них, учні ж їм докоряли. А коли спостеріг це Ісус, то обурився, та й промовив до них: Пустіть діток до Мене приходити, і не бороніть їм, бо таких Царство Боже! Поправді кажу вам: Хто Божого Царства не прийме, немов те дитя, той у нього не ввійде. І Він їх пригорнув, і поблагословив, на них ( Read more... )

Ці моменти такі ніжні, такі невагомі, такі наші, що вряд чи хтось, окрім нас, зможе збагнути глибину їхньої чарівності - і все ж деякими з них нестерпно хочеться ділитися, щоб не луснути від зворушення і гордості ( Read more... )

Хвилювання останніх місяців прокралося навіть у казки. Тепер дружній родині Їжачків доводиться проходити серйозніші випробування, а світ навколо неї вже не видається аж таким безхмарним. І все ж, разом із хвилюванням, там з"явилася нова віра. Та сама, що всупереч. І від того якось особливо тепло всередині ( Read more... )

( Read more... )

Показувала вже у ФБ, покажу ще й тут. Історія про дівчинку, яка не любить носити шапки ( Read more... )

Скринька сьогодні потішила новим числом чудового журналу "Люблю каву". На сторінках, серед іншого, огляд краківських кав'ярень від світлого Святика й наша з Олею Герасименко затишна розмова про каву і любов :-). І як приємно було побачити вітання редакції з народженням Данусі! Дякуємо дуже!


( Read more... )

Коли я була ще зовсім маленькою, мама почала молитися про мого майбутнього чоловіка: щоби він був добрим, любив Бога і любив мене. Ще вона хотіла, аби він був старшим на 7 років і походив із села. Бог почув її молитви - у мене є мій дивовижний Ігор. Родом із Синяви, старший на неповних 7 років ( Read more... )

Сьогодні на тернопільському майдані буде молитва за мир (ох, як же я хочу, щоби слова «мирне небо» знову звучали пафосно і заїжджено!). Ігор піде туди, а ми з Данусею тимчасом будемо прогулюватися тихими збаразькими вуличками й молитися разом із ним - і сотнями інших небайдужих ( Read more... )

Незабаром на полиці книгарень потрапить весняне продовження казки про Мишенятко. Воно писалося, коли Богданка жила в мене в животику, я називала її Танцівницею і мріяла про те, як колись ми разом складатимемо казки ( Read more... )

Колись мені хтось сказав, що у справді віруючої людини страху бути не може. Я вірила - бо ж «любов проганяє всілякий страх». Але тепер думаю, що все трохи інакше. У справді віруючої людини страхів може бути скільки завгодно. Не тому, що вона справді віруюча, а тому, що вона людина. І страхи зникатимуть лише тоді, коли вона довірятиме їх Тому, кому ( Read more... )