Зовсім-зовсім скоро я буду писати своє традиційно-весняне: про квіти, які розцвіли в саду, про те, як добре пити каву на терасці, залитій сонцем, про те, як гарно лежати на гамаку з книжкою, коли тобі на обличчя і між сторінки сиплеться пелюстковий сніг. Про те, як добре жити в провінції, і про те, як приємно, коли пальці пахнуть м'ятою від
(
Read more... )