У нас ллє, як з відра; Женя з елеґантською парасолькою сіла в червоне таксі й поїхала в дощ. Я дивилася їм услід із вікна й думала, як добре бути вдома, коли за вікном злива і холодний вечір. Попри всю шалену любов до мандрів цей період очікування виплекав у мені особливу любов до затишку, дому, спокою. Навіть кохання до чоловіка в цей період ( Read more... )

Сьогодні отримала погодження теми-змісту нової дитячої книжки від видавця й одразу беруся до роботи. Написання уже вимріяного - неймовірно приємний період! Молюся про особливе натхнення і особливі слова. Дуже хочеться, аби книжка вийшла до січня ( Read more... )

У різні періоди пишеться різне. Зараз, правда, мені пишеться усього потрошку. Найбільше натхнення маю - що, звісно, дуже логічно в цей період - писати для дітей. Коли хочеться зануритися углиб, то дуже-дуже повільно пишу "Дорожні знаки". Коли все спокійно, цю книжку писати складно. Для неї потрібні внутрішні злами й нові відкриття. Тож нинішній ( Read more... )

Цьогорічний Книжковий Арсенал для мене минув чудово. Хоча і якось дуже-дуже швидко.
Я приїхала на день раніше, аби побачити-пообіймати рідних людей, побувати в місцині, де вловлюється відгомін раю (і це навіть не пафос!), потішитися витівками розумного собаки Марка, посмакувати лазанью (springfrom, я не вірю, що ти робиш її без втручання фей!), ( Read more... )

Із оголошень: "25 травня в рамках ІІІ Міжнародного фестивалю "Книжковий арсенал" з 12:00 до 13:00 у залі № 3 відбудеться читацька зустріч із Надійкою Гербіш, авторкою книжок "Теплі історії до кави" і "Теплі історії до шоколаду" (видавництво «Брайт Стар Паблішинґ»). Запрошуються всі-всі охочі." Друзі, приходьте! Тішитимуся, якщо вдасться побачитися ( Read more... )

Жужу залишається якимось таким особливим простором, де можна писати про те, про що зазвичай мовчиш. Або говориш лише із близькими. Якийсь він інтровертний чи що. Тож, мабуть, дев’яносто відсотків подій із «зовнішнього» життя обходять його збоку, осідаючи тут лише опосередкованими рефлексіями і одиничними знимками. Я рідко ділюсь посиланнями з ( Read more... )

Приїжджаючи в нове місто, я завжди полюю за таємними, казковими навіть, двориками. Досить ступити кілька кроків убік від гамірної площі - і щастя є. Зараз мені якось особливо хочеться утекти з дуже красивої, дуже цікавої, але занадто людяної площі кудись убік, де дуже тихо, затишно і де хочеться мріяти. Хочеться пережити цей тиждень, наповнений ( Read more... )

Зимовими безсонними ночами в автобусах і потягах через вікна показують монохромне кіно про сірі простори й чорні силуети дерев. Цими днями я шалено скучила за домом - дороги було багато, а сну і їжі, натомість, мало.( трохи щоденникового )

* Завтра мій карантин на далекі поїздки завершується і я вирушаю в дорогу. 21-ше - Житомир, 22 - Київ (тицьнувши на місто, побачите картинку з розкладом). Буду дуже рада зустрічам і посиденькам ( Read more... )

І знову з вами рубрика "кольорові будні" :-). Узагалі-то, це мала би бути розповідь про середу_звичайну. Але середи (як і будь-які інші дні) ніколи не бувають зовсім звичайними. Тому покажу, що вже вийшло зі вчора. Мушу зізнатися, що не зазнимкувала й 50% того, що відбувалося, тому буду доповнювати репортаж словами. А ще 40% запланованого я зробити ( Read more... )