Книжковий Арсенал
Цьогорічний Книжковий Арсенал для мене минув чудово. Хоча і якось дуже-дуже швидко.
Я приїхала на день раніше, аби побачити-пообіймати рідних людей, побувати в місцині, де вловлюється відгомін раю (і це навіть не пафос!), потішитися витівками розумного собаки Марка, посмакувати лазанью (springfrom, я не вірю, що ти робиш її без втручання фей!), перешепочуватися з Наталочкою до глибокої ночі й усе таке, й усе таке. Друзі піклувалися так, як я, звісно, не заслуговую. Дуже-дуже їх люблю.
Презентація вдалася теплою: прийшли казково добрі й цікаві люди, і ми просто собі говорили про все на світі. Про Бога, подорожі, писанину, любов, мрії, Валентина. Я розповідала, як він нещодавно попросив у няні телефон, аби подзвонити мені й сказати, що любить тисячу разів сильно. Це так гріє-гріє. А теплом хочеться ділитися.
Чудова художниця Юля Кашпор подарувала мені свої нові листівки; милі дівчатка й хлопці-читачі принесли сувеніри/смаколики і розповідали дива, натхненні "Теплими історіями". Приходили усміхнені журналісти, писали книжкові інтерв'ю, а залами ходили письменники, перекладачі, ілюстратори, видавці, якими захоплююся. З кимось вдалось поспілкуватися, з багатьма розминулися. Але, зрештою, на те й наступні рази.
Із КА я подалася на церковну конференцію, але й там йшла через місточок, вхопила листочка шматочок. Сестричка провела на вокзал і принесла їжу. Дорогою я читала купленого Целана, а тоді заснула, як і, здається, наш провідник. Ми обоє проспали Тернопіль, тож на нічний вокзал я вибігала в балетках і плащі, якому так і не вдалося приховати мою веселу піжаму. Ну й подумаєш.
Зате прокидалася я вже вдома, від запаху неміцної кави з молоком, яку рідний І. приніс у ліжко :-). А взагалі, провінційне життя таке повільне-повільне, в очікуванні дозрівання черешень і суниці, в писанині-перекладах, у приготування йогуртів і читанні на гамаку, що, здається, КА був колись дуже давно. Але ж як добре, що був.
*
*
*
*
*
такі красиві в мене читачки :-)
*
і колеги :-) з чарівною Галина Вдовиченко, чиї книжки дуже люблю
з Анатолієм Шкаріним
зі Стівом Джобсом :-)))
цей банер - несподіванка від видавця :-)
хай живе instagram!)
1-ший Національний
*
*
король :-)
Я приїхала на день раніше, аби побачити-пообіймати рідних людей, побувати в місцині, де вловлюється відгомін раю (і це навіть не пафос!), потішитися витівками розумного собаки Марка, посмакувати лазанью (springfrom, я не вірю, що ти робиш її без втручання фей!), перешепочуватися з Наталочкою до глибокої ночі й усе таке, й усе таке. Друзі піклувалися так, як я, звісно, не заслуговую. Дуже-дуже їх люблю.
Презентація вдалася теплою: прийшли казково добрі й цікаві люди, і ми просто собі говорили про все на світі. Про Бога, подорожі, писанину, любов, мрії, Валентина. Я розповідала, як він нещодавно попросив у няні телефон, аби подзвонити мені й сказати, що любить тисячу разів сильно. Це так гріє-гріє. А теплом хочеться ділитися.
Чудова художниця Юля Кашпор подарувала мені свої нові листівки; милі дівчатка й хлопці-читачі принесли сувеніри/смаколики і розповідали дива, натхненні "Теплими історіями". Приходили усміхнені журналісти, писали книжкові інтерв'ю, а залами ходили письменники, перекладачі, ілюстратори, видавці, якими захоплююся. З кимось вдалось поспілкуватися, з багатьма розминулися. Але, зрештою, на те й наступні рази.
Із КА я подалася на церковну конференцію, але й там йшла через місточок, вхопила листочка шматочок. Сестричка провела на вокзал і принесла їжу. Дорогою я читала купленого Целана, а тоді заснула, як і, здається, наш провідник. Ми обоє проспали Тернопіль, тож на нічний вокзал я вибігала в балетках і плащі, якому так і не вдалося приховати мою веселу піжаму. Ну й подумаєш.
Зате прокидалася я вже вдома, від запаху неміцної кави з молоком, яку рідний І. приніс у ліжко :-). А взагалі, провінційне життя таке повільне-повільне, в очікуванні дозрівання черешень і суниці, в писанині-перекладах, у приготування йогуртів і читанні на гамаку, що, здається, КА був колись дуже давно. Але ж як добре, що був.
*
*
*
*
*
такі красиві в мене читачки :-)
*
і колеги :-) з чарівною Галина Вдовиченко, чиї книжки дуже люблю
з Анатолієм Шкаріним
зі Стівом Джобсом :-)))
цей банер - несподіванка від видавця :-)
хай живе instagram!)
1-ший Національний
*
*
король :-)