(no subject)
Сьогодні на тернопільському майдані буде молитва за мир (ох, як же я хочу, щоби слова «мирне небо» знову звучали пафосно і заїжджено!). Ігор піде туди, а ми з Данусею тимчасом будемо прогулюватися тихими збаразькими вуличками й молитися разом із ним - і сотнями інших небайдужих.
Наші сонні вулички - з жахливими вибоїнами на дорогах і простими будинками, з підсніжниками у садках, лінивими котами і яскраво зеленими газонами, привітними сусідами і гавкучими собаками - бачилися мені раніше такими нудними, такими звичайними. Маленький провінційний світ, де, здається, ніколи нічого не відбувається. А тепер я так хочу, щоби вони залишалися саме такими…
На фото - минулорічний Ляйпциґ. Бо фотографування сонних вулиць досі якось не надихало :-).
Наші сонні вулички - з жахливими вибоїнами на дорогах і простими будинками, з підсніжниками у садках, лінивими котами і яскраво зеленими газонами, привітними сусідами і гавкучими собаками - бачилися мені раніше такими нудними, такими звичайними. Маленький провінційний світ, де, здається, ніколи нічого не відбувається. А тепер я так хочу, щоби вони залишалися саме такими…
На фото - минулорічний Ляйпциґ. Бо фотографування сонних вулиць досі якось не надихало :-).