Сьогоднішній дуууже холодний дощ певно і є формальною межею між літом та осінню. Мій внутрішній годинник ще йде у своєму ритмі, але рукавички довелось нині витягнути :). Отож, настав час розкласти літо-2013 по поличках, розвішати на стінах, згадати, з чого воно було зроблене та насолоджуватись смачним "варенням ( Read more... )

Бейліз з дюті-фрі став у нагоді попри свою захмарну як на міфи про аеропорти ціну. Ну де б я тут, у Львові, перлась за ним серед ночі? Я, мабуть, відчувала, що він знадобиться. І так і є. І сни мої віщі. Але не передбачили новин по приїзді, що заганяють в глибокий шок. Хоча це усього лише свідчення того, що квест продовжується. І я подумаю про це ( Read more... )

Думала, ніколи не закину ЖЖ, але півтора місяці довели інше. Зараз буде багато незвязного та беземоційного сумбуру, бо я трохи розучилась говорити :). Та треба собі то якось викласти.

( як я не провтикувала літо )

Насправді нічого дивного. Дивно навпаки те, що хочеться не чогось захмарного, а такого простого.

Про супер-тістечка нити не буду, бо захлинусь слиною. І це схоже на казку або анекдот. І справа швидше в антуражі, а не в самих борошні-яйцях-маслі-тощо. Буду про інше.

( Про дрібне )

Окремо варто було б розказати про бабульок на митному переході. Про запах дисципліни в повітрі, який мені довго не вдавалось ідентифікувати. Про торгові центри і Ботанічний сад. Про нереальний і фантастичний жовтий колір осені. Про людей, передусім. Про одну зустріч. Про те, як воно - відчувати себе лохом, коли не можеш звязати двох слів докупи " ( Read more... )

Сказати, що ми відіспались - не скажу. Але опалення в них нормально працює і не треба було нікуди йти, далі кухні принаймні :))). А ще це місто якось сильно втомлює, мабуть таки масштабами і відстанями. Мене просто відрубало. Тож в понеділок ми змогли вибратись з хати вже десь о третій. Чи якось так.

( День другий. Просто день. )

Звичайно ж, я маю купу справ. А головне - натхнення до них. Але маю викласти це все, бо потім - я себе знаю - залишиться пусте місце. З інтернетом було туго. Як і зі сном. Тому я, аби не відрубатись, записувала все в блокнот :). Якийсь звязний текст та одна інтервюшечка будуть пізніше і не тут. А поки що записки, таки навіжені :). Без купюр. Так що ( Read more... )

Довго не наважувалась завести кота - це ж бо яка величезна відповідальність! Бути разом допоки смерть не розлучить нас і любити одне одного і в горі і в радості! Це вам не заміж вийти, я точно знаю ( Read more... )

Втомлені очі у втомлені очі дивитись не можуть ( Read more... )

Не така страшна осінь, як видається влітку. І не так страшно, коли зробиш крок, як здається до того. Варіантів то не багато - або все буде добре, або треба просто докласти трохи зусиль і все буде добре.

Мені добре. І вересень виходить таким затишним, хоч ніколи його й не любила. Може тому, що він вже такий звичний, розмірений та зі своїми маленькими ( Read more... )