Думала, ніколи не закину ЖЖ, але півтора місяці довели інше. Зараз буде багато незвязного та беземоційного сумбуру, бо я трохи розучилась говорити :). Та треба собі то якось викласти.

( як я не провтикувала літо )

Від думок треба відволікатись. Навіть від хороших. Коли постійно прокручувати в голові одну думку, то вона розростається на цілу історію, якої насправді ніколи не було. З одного речення, навіть не завершеного, виростає багатотомник. Але ж то просто речення. Я вмію собі видумувати та придумувати, приписувати людям те, чого немає насправді. ( Read more... )

Я вже забула, що таке щоденник, все тримається в голові, все з неї висковзає, записник губиться на дні сумки, папірці з записами розлітаються від вентилятора ( Read more... )

Ось я і повернулась, як і обіцяла:). Жива. Здорова. Правда мязи трохи поболюють і спина спечена, але то дрібнички. Що сказати - не знаю. Це було класно. Це був Шипіт. Цього було мало. Ніби здійснила якесь паломництво, після якого можу сказати, що повернулась не зовсім я. Тобто я вже не можу повністю перевтілитися у львівську дівчинку, журналіста ( Read more... )

Вже! Вже завтра здійсниться моя мрія десятирічної давнини!!! Вже ( Read more... )