Іноді треба просто йти. Тобто йти бажано завжди. Але іноді просто. Швидко. Але не бігти. І дивитись на тінь. І здається, що твоя тінь і ти - це дві різні субстанції. І є ще якась третя, яка усвідомлює цю розділеність, поки ти слухаєш музику, а тінь йде спиною вперед, аби вдивлятись в тебе, хоч бачиш її не ти.
(
йти )