Записки з Білорусі. День перший.
Звичайно ж, я маю купу справ. А головне - натхнення до них. Але маю викласти це все, бо потім - я себе знаю - залишиться пусте місце. З інтернетом було туго. Як і зі сном. Тому я, аби не відрубатись, записувала все в блокнот :). Якийсь звязний текст та одна інтервюшечка будуть пізніше і не тут. А поки що записки, таки навіжені :). Без купюр. Так що, як казала одна мудра людина, "Місько, вважєй".
Мінськ, ніч з 20 на 21 жовтня, дико хочеться спати.
У Білорусі швидко їздять електрички та повільно йде час.
О першій ночі в Мінську вирує життя - модні чуваки та чувіхи приїжджають на таксі в клуби.
Музика, принаймні на вокзалі, з девяностих, з їх початку.
Білоруська мова - гарна.
Я постійно думаю про тебе і хочу додому.
Кава гидотна, цукор жаліють, стаканчик має окрему ціну. Налийте в долоні, будь ласка!
Вчора у Львові бачила, як впала зірка, сьогодні - в Мінську, але протилежні й обставини, й відчуття.
Масштаби вражають!
Електрички приїжджають за розкладом, але повільно гальмують, аби ви вийшли з вагону зі запізненням у дві хвилини.
Білоруський Lucky Strike - "бессмысленный и беспощадный", зато дешевий - 8,5 тисяч.
Суровий мінський МакДональдс - тут не чули про ВайФай, хваляться блютузом.
У Мінську скрізь відстійна кава!!! АААААА!!!
Я не спала вже 25 годин і думаю про тебе.
36 годин без сну - впевнено йдемо на рекорд!
Дель Торро рулить для тих, хто не спить, Ляпіс рулить для всіх.
Завалила братика однією лівою у важкій боротьбі, холодильник - мій.
Жодної нормальної фотки, але фотограф не винен.
Ну вночі ми облазили левову частку центру міста, набережну Свіслочі, українське посольство... Купили мєсний стартовий пакет, картоплі, пива і запхались на хату. Я примудрилась, коли лишилась сама в хаті, закритись у ванній. Клаустрофобії нема, але відчуття не з приємних :).
Між іншим, поки я була в сусідів, моя няня поїхала відпочивати в Іспанію (я підозрювала, що забагато їй плачу :)))). І залишилась там. До неї я поїду на Новий Рік, а наразі мені потрібна (ТЕРМІНОВО!!!) адекватна заміна. Зранку прослідкувати, аби малий не натягнув дві пари трусів та відвести до школи. Ввечері - забрати, нагодувати, порозважати. Кілька разів на тиждень. Хто любить іноді чемних монстриків?
Мінськ, ніч з 20 на 21 жовтня, дико хочеться спати.
У Білорусі швидко їздять електрички та повільно йде час.
О першій ночі в Мінську вирує життя - модні чуваки та чувіхи приїжджають на таксі в клуби.
Музика, принаймні на вокзалі, з девяностих, з їх початку.
Білоруська мова - гарна.
Я постійно думаю про тебе і хочу додому.
Кава гидотна, цукор жаліють, стаканчик має окрему ціну. Налийте в долоні, будь ласка!
Вчора у Львові бачила, як впала зірка, сьогодні - в Мінську, але протилежні й обставини, й відчуття.
Масштаби вражають!
Електрички приїжджають за розкладом, але повільно гальмують, аби ви вийшли з вагону зі запізненням у дві хвилини.
Білоруський Lucky Strike - "бессмысленный и беспощадный", зато дешевий - 8,5 тисяч.
Суровий мінський МакДональдс - тут не чули про ВайФай, хваляться блютузом.
У Мінську скрізь відстійна кава!!! АААААА!!!
Я не спала вже 25 годин і думаю про тебе.
36 годин без сну - впевнено йдемо на рекорд!
Дель Торро рулить для тих, хто не спить, Ляпіс рулить для всіх.
Завалила братика однією лівою у важкій боротьбі, холодильник - мій.
Жодної нормальної фотки, але фотограф не винен.
Ну вночі ми облазили левову частку центру міста, набережну Свіслочі, українське посольство... Купили мєсний стартовий пакет, картоплі, пива і запхались на хату. Я примудрилась, коли лишилась сама в хаті, закритись у ванній. Клаустрофобії нема, але відчуття не з приємних :).
Між іншим, поки я була в сусідів, моя няня поїхала відпочивати в Іспанію (я підозрювала, що забагато їй плачу :)))). І залишилась там. До неї я поїду на Новий Рік, а наразі мені потрібна (ТЕРМІНОВО!!!) адекватна заміна. Зранку прослідкувати, аби малий не натягнув дві пари трусів та відвести до школи. Ввечері - забрати, нагодувати, порозважати. Кілька разів на тиждень. Хто любить іноді чемних монстриків?