дуже-дуже давно я не ходила в гори без фотоапарата. це зовсім забутий, але такий класний досвід. по-перше, ти не привозиш додому купу знимків, половину з яких треба вбити через погану експозицію/розмитість/обрізаність і т.д., а іншу половину - ше ретушувати у фш, викидати купу дублікатів, шо у результаті забирає багато часу ( Read more... )

( Read more... )

( Read more... )

у Львові ми маємо чимало прогулянкових маршрутів, але в більшій чи меншій мірі я практично від всіх них втомилася і знаю, що нічого нового там не надибаю. тому мене завжди тягне кудись у нове місце. і скільки ще є безпосередньо навколо Львова (і навіть у самому Львові) цікавих локацій - або навіть просто села з красивим старим костьолом чи озером, ( Read more... )

вибирали між двох зол фестів: Франкомісії і Підкаменя й вибрали останній. бо легше добиратися (як на мене), бо більше подобається територія і їжа там таки смачніша, от) ну і ще через те, що музична програма Франкомісії геть далека від мене. зате на Підкамені знову насолодилась Rock-H'ем, послухала Тартака в наметі. а ще напхалася кулішу - який же ( Read more... )

На відпустку я вже давно планувала собі гори. Бо після минулорічного моря зрозуміла - це не моє. Не кайфую я від смаження на сонці. Але погода підсунула нам величезну свиню - принаймні судячи з прогнозів так би мало бути. Тому поїздка з наметом на Свидовець накрилася, у село через ремонт теж. В Бакоті - ще один наш варіант, правда негірський, теж ( Read more... )

вибралися ми, значить, вчора, подивитись на водоспад Гуркало, поспати у наметі вперше цьогоріч, та ше й під шум води (дуже люблю так спати), ну і просто відпочити. маршрут дуже простий і геть негірський - Верхнє Синьовидне-Корчин-Гуркало. на самому початку маршруту настрій трохи підіпсували місцеві синьовиднівські дядьки, які у агресивній формі ( Read more... )

не можна, не можна повертатись із подорожей так завидна - бо подорож уже закінчилась, а ти все ще думками там, у ній. а треба бути тут, вдома. хоч бери і лягай спати в шостій вечора)) вихідні були майже прекрасні, так!
зате можна нарешті ввімкнути Мертвого півня - усю дорогу ним марила, настав його час.

( Read more... )

( Read more... )

у середу їздила у відрядження на одну залізничну станцію на українсько-польському кордоні. по дорозі звідти заїхала у Володимир-Волинський. мала всього лиш півгодини, шоб пройтись містом і вибрала для оглядин красивий храм кольору морської хвилі, який виднівся на горбочку.

( Read more... )