Раковець
у Львові ми маємо чимало прогулянкових маршрутів, але в більшій чи меншій мірі я практично від всіх них втомилася і знаю, що нічого нового там не надибаю. тому мене завжди тягне кудись у нове місце. і скільки ще є безпосередньо навколо Львова (і навіть у самому Львові) цікавих локацій - або навіть просто села з красивим старим костьолом чи озером, лісом, який наче скрізь один і той самий, але завжди інший. маленька подорож - це теж подорож. наприклад, 3,5 години до джерела у Раковці й назад. я задумала набрати води, але більше хотіла просто кудись, де ще не була.
Раковець очевидно має щось спільне з тваринами раками - дуже мене втішила така безпосередня ілюстрація при вході у село) хоча на форумах народ висуває іншу теорію, приправлену чорним гумором - про бідних овець з села, які хворіли раком %)
по дорозі зустріли котиків, так що це справді весна, навіть без снігу у березні)) і взагалі, там такі гарні місцини - річка, виглядає так, що навіть без сміття, сосни, які оживили своєю зеленню такий типово осінній пейзаж із голих дерев і кобальтово-синього неба. я нагребла трохи сухоцвітів і вони вже красуються на вікні і чекають на монстрокота, який прийде їх пожирати))
не знаю, наскільки чиста вода в джерелі, але народу було багацько - кожних дві хвилини, поки ми йшли від траси до села, проїжджала машина звідти і туди.
добиратися просто - будь-яка маршрутка стрийського напрямку довезе до повороту в село, а звідти ще півгодини пішки. головне - потім зловити маршрутку назад, бо вони на трасі не дуже-то хочуть зупинятися.
а взагалі, весна повним ходом, треба складати список маршрутів вихідного дня, бо ж несила у таку погоду вдома сидіти. Боржава у мільйонний раз не терпить жодної критики)
Раковець очевидно має щось спільне з тваринами раками - дуже мене втішила така безпосередня ілюстрація при вході у село) хоча на форумах народ висуває іншу теорію, приправлену чорним гумором - про бідних овець з села, які хворіли раком %)
по дорозі зустріли котиків, так що це справді весна, навіть без снігу у березні)) і взагалі, там такі гарні місцини - річка, виглядає так, що навіть без сміття, сосни, які оживили своєю зеленню такий типово осінній пейзаж із голих дерев і кобальтово-синього неба. я нагребла трохи сухоцвітів і вони вже красуються на вікні і чекають на монстрокота, який прийде їх пожирати))
не знаю, наскільки чиста вода в джерелі, але народу було багацько - кожних дві хвилини, поки ми йшли від траси до села, проїжджала машина звідти і туди.
добиратися просто - будь-яка маршрутка стрийського напрямку довезе до повороту в село, а звідти ще півгодини пішки. головне - потім зловити маршрутку назад, бо вони на трасі не дуже-то хочуть зупинятися.
а взагалі, весна повним ходом, треба складати список маршрутів вихідного дня, бо ж несила у таку погоду вдома сидіти. Боржава у мільйонний раз не терпить жодної критики)