Коли бачиш польський Мальборк (Malbork) своїми очима, а не з лискучих глянцевих альбомів, то розумієш, чому цей архітектурний ансамбль є найбільшим цегляним замком світу. Його символічна назва - «Замок Марії», Мальборк. Нетривіальні назви - «найбільша гора цегли на північ від Альп». Туристів перш за все дивує своїми розмірами,
( Read more... )
Як мені вже продзижчали вуха цим Гайдельберґом (Heidelberg): там найфотогенічніші руїни Німеччини (не вірю, у мене свій критерій), столиця романтизму, найстаріший німецький університет, найдовша торгова вулиця, найбільша бочка для вина. Я у команді з Заратустрою вирішив подивитися на цей стронґлі рекоментед у землі Баден-Вюртенберґ. Як
( Read more... )
Schliersee - Aurachkop - Fischbachau - Birkenstein - Geitau. Ну що ці фрази можуть означати? Практично нічого для мене за назвами не стоїть, гуглити я не хочу, чужих фоток не треба переглядати. Тільки свіжі емоції та вражені, не заплямовані нічим. До подорожі в цю неділю я підбив munich_app, який в останній момент погодився таки поїхати
( Read more... )
Римську культуру можна вивчати, зовсім не буваючи в Італії. Дякувати небесам, наслідили римляни по всій Центральній Європі. Ви уже щось знаєте (це я надто оптимістично) про римські лазні у Кемптені, про дорогу Віа Клавдіа Августа в Ауґсбурзі. А доведеться довідатися про Трір, там теж буде всього римського по дрібці, а на загал - майже все
( Read more... )
Ерфурт має своє лице, яке не сплутаєш ні з чим. Воно у зморшках історії, часто без гриму й гримас. Може, тому таке неповторне, тому так в унісон ловить погляди туристів, посміхається кожній фотокартці, щоб уночі заснути і бачити кольорові сни
( Read more... )
Кемптен, поряд з Шпеєром, Вормсом, Тріром, Кьольном та Ауґсбурґом належить до найстаріших міст Німеччини. Не дивлячись на те, що це місто не надто відоме десь на пострадянському просторі. Шрайбікус зі своїм мікрофоном лазив по Берліну та Дрездену. Звідти й школярі знали, де є рейстаг та про що співає Лореляй на Рейні. Кемптен же залишався
( Read more... )
Як тісно пам’яті сторіч! Як рідко зводяться титани! Створити річ, створити річ, котра ніколи не розтане! Це був життя мого девіз, мій сніп ілюзій іскрометних. І що ж із цього я довіз на ці останній кілометри? Л.К.