( Read more... )

Зі школи нам втовкмачували - все життя потрібно вчитись. Може, у школі ця думка видається трохи жахаючою (о Боже, невже всі ці предмети потрібно буде вчити?!), але зараз видається просто прекрасною порівняно з іншою істиною - все життя потрібно боротись. Але про це нас не попереджали. І не навчили, як боротись ( Read more... )

Коли Араґорн кричить "Смерть ворогам!", при цьому рубаючи мечем орків, то це одне, а коли у Києві в 2014 році якийсь хлоп із шапкою набакир кричить "Смерть ворогам", при цьому доїдаючи пиріжок, - це інше.

Я думаю, що якщо це напишу, мене трохи попустить. Іноді дрібні речі викликають роздратування, а серйозні - нічогісінько, хіба жалість. Напишу-но я 20 речей, які мене дратують. А потім буду думати над тими, які мене тішать.
Речі, які мене дратують:
1. коли кажуть приймати участь, міроприємство, слідуюче, здрастє2. коли україномовні західняки ( Read more... )

Кілька днів тому я була присутня на зустрічі з одним соціологом. Він висловив думку, яку я зацінила. І ви послухайте, скажете, що думаєте ( Read more... )

От навіть не здогадуюсь, випускники скількох університетів щороку влаштовують вечірки із читаннями поезії і музичними імпровізаціями. Схоже, у нас вже є традиція - уже вдруге випускники НаУ "Острозька академія" у Києві влаштовують таку вечірку. Не тільки, щоб з усіма зустрітися, побалакати і пива попити, а й послухати старі і нові хіти від екс- ( Read more... )

Ви смієтесь, коли кажуть, що 21 грудня буде кінець світу. А люди готуються. В п'ятницю говорила з мамою по телефону. Нагадую, не забудьте вдома свічку в суботу поставити за загиблими в часи Голодомору. А мама каже, що свічок нема, все розкупили. Люди масово скуповують свічки, сіль і сірники. Це, каже, таке почалося після того, як на котромусь із ( Read more... )

Сьогодні до нас в офіс прийшла білоруска. Чорнява така, приємна дівчина, інтелігентка, спілкується російською ( Read more... )

Коли я жила у селі чи у маленькому місті, то уявляла собі, щоб я робила, якби жила у великому місті, у затишній квартирі із балконом, з якого відкривається чудовий краєвид. Вранці б купувала молоко у бабусі біля метро, варила вівсяну кашу з фруктами, йшла на роботу, а ввечері йшла б у кіно, в театр чи на виставку. Весною ми б ходили у ботанічний ( Read more... )

Ось ця стаття повність передає мій настрій. Навіть більше, початок - це мої міркування два місяці тому, коли я захотіла звільнитися з роботи, але не могла наважитися.
"Якось ви прокидаєтесь і усвідомлюєте, що ваше життя стало безглуздим. Робота забирає у вас по дев’ять годин щоденно (обідню перерву я ніяк не готовий вважати особистим часом). Ще ( Read more... )