"Залишайтеся голодними, залишайтеся безрозсудними"
Кілька днів тому я була присутня на зустрічі з одним соціологом. Він висловив думку, яку я зацінила. І ви послухайте, скажете, що думаєте.
Суть її полягає у тому, що українці після розпаду совка більше десятиліття жили у стресі. Це зрозуміло - нова держава, ринкова економіка і тд. Під час економічного зростання, особливо у 2005-2007, коли доходи зросли і життя більшості стало набагато комфортнішим, соціологія показала, що українці і далі почувалися нещасливими, не вийшли зі стресу, індекс щастя був низький.
І що цікаво, у 2009-2010, під час економічної кризи, цей своєрідний індекс щастя виріс, тобто українці стали почуватися більш щасливими, коли жити стало гірше, ніж кілька років перед тим, коли умови були комфортнішими. Просто стан занепаду для суспільства, яке ще не вийшло зі стресу, набагато ближчий, ніж стан достатку. Ось.
Воістину, кожен має те, що він хоче мати. Можливості приходять, коли ти до них готовий, інакше ти з них не зможеш скористатися.
Словом, якщо ви не маєте мільйона долярів, то ви просто не готові до нього гггг))) Що би ви з ним корисного робили, потратили на шмотки і канари?
Ну, мільйон не мільйон, але соціологія - це сувора штука.
І перефразовуючи. Так що "залишаймося голодними, залишаймося безрозсудними", інакше, коли настане час бути щасливими, ми просто не зможемо ними бути, а як ті українці чекатимемо кризи, щоб комфортно себе почувати і нарікати на владу і на них (хто ті аморфні вони?).
Суть її полягає у тому, що українці після розпаду совка більше десятиліття жили у стресі. Це зрозуміло - нова держава, ринкова економіка і тд. Під час економічного зростання, особливо у 2005-2007, коли доходи зросли і життя більшості стало набагато комфортнішим, соціологія показала, що українці і далі почувалися нещасливими, не вийшли зі стресу, індекс щастя був низький.
І що цікаво, у 2009-2010, під час економічної кризи, цей своєрідний індекс щастя виріс, тобто українці стали почуватися більш щасливими, коли жити стало гірше, ніж кілька років перед тим, коли умови були комфортнішими. Просто стан занепаду для суспільства, яке ще не вийшло зі стресу, набагато ближчий, ніж стан достатку. Ось.
Воістину, кожен має те, що він хоче мати. Можливості приходять, коли ти до них готовий, інакше ти з них не зможеш скористатися.
Словом, якщо ви не маєте мільйона долярів, то ви просто не готові до нього гггг))) Що би ви з ним корисного робили, потратили на шмотки і канари?
Ну, мільйон не мільйон, але соціологія - це сувора штука.
І перефразовуючи. Так що "залишаймося голодними, залишаймося безрозсудними", інакше, коли настане час бути щасливими, ми просто не зможемо ними бути, а як ті українці чекатимемо кризи, щоб комфортно себе почувати і нарікати на владу і на них (хто ті аморфні вони?).