Дід Іван не мав пару пальців на руках (через необережність на січкарні відрізав), тому його не забрали на війну. А його брати були в УПА. І брати його жінки, моєї баби Тимофани. А дєдьо Максим народився в 1931, тому був замалий для війни. А після війни, коли совєтська влада почала порядкувати на Західній Україні, дєдьо поїхав на Донбас на шахти. І ( Read more... )

Весною в селі добре. Цвітуть яблуні, тюльпани, діти плетуть із кульбаб віночки. Вся родина зустрічається на цвинтарі на Провідну неділю. На Проводи, як у нас кажуть. Цього року священик молився не лише за тих, хто загинув за Україну у 40-50-х роках, а й за Небесну сотню. Я нічого не робила, тільки ходила в гості - до подруги, до баби Ганюти на ( Read more... )

Ми поїхали в Пирогів у суботу, коли було сіро і похмуро. Але навіть у таку погоду там красиво - старі вітряки із довгими руками, підбілені хати, глиняні призьби, хризантеми і космічні ракети церков.

( Read more... )

( Read more... )

Наш катамаран проходить повз якесь село на Дністрі. Бачимо, як кілька жінок у хустках перуть на березі. Нещодавно була весняна повінь і вода ще досі висока і каламутна, подекуди з білою піною. На гіллі дерев і кущів, які близько біля води, заплуталось сміття - поліетиленові торбинки, пластикові пляшки. Біля сіл чистіше, але все-одно вода ж ( Read more... )

Ви смієтесь, коли кажуть, що 21 грудня буде кінець світу. А люди готуються. В п'ятницю говорила з мамою по телефону. Нагадую, не забудьте вдома свічку в суботу поставити за загиблими в часи Голодомору. А мама каже, що свічок нема, все розкупили. Люди масово скуповують свічки, сіль і сірники. Це, каже, таке почалося після того, як на котромусь із ( Read more... )

Я виїжджаю на чернігівську трасу і мружусь від сонця, яке світить так яскраво, що аж боляче дивитись. Після нескінченних днів, проведених в офісі, світ здається неймовірно яскравим. До того ж я забув сонцезахисні окуляри. Думаю, що це трохи зле, бо підвечір, коли швидко їдеш на велосипеді, дрібні мушки і комарі залітають в очі. Позаду залишилися ( Read more... )

Надибала старе, семирічної давності.

Чумацька елегія (с)
Скрипіли мажі, сіном пахло свіжим,
за обрій вилась стрічкою дорога...
Йшли чумаки. Ступали босоного,
а їм назустріч обрій в фарбах ніжних.
І ліс синів, і степ вкладався спати.
А потім - ранок, молодий туман.
І хрест, і в полі синьому курган,
і хтось, перехрестившись, йшов орати.
А потім знову сонце ( Read more... )

( Read more... )

Тепер так рідко буваю вдома, у селі... Поки мене не було, носило десь світами, ось такі гарні гарбузи виросли у нас на городі.

( Read more... )