а ще - спільні спогади з незнайомцем.

нилась, що ніколи не траплялось гарних знайомств у поїзді. а тут - дивишся - гарний хлопчик, думаєш, ну от, знову.
і раптом: "Віолетта?"

кохані нелюди зробили мені свято.


( Read more... )

осінь ( Read more... )

ооох, сьогодні почалось моє літо.

"так добре світові. і світ теж добрий"
"головне - не спішити виходити, коли ніщо не тримає і можна поговорити"
Прохасько.

а січень таки минучий :)
і подорожі продовжують змінювати, надихати, вражати, приводити, творити.
і люди хороші знаходяться, хоч і не губились.
і у філармонії завтра дух Шопена витатиме.
і кіт все ще муркоче на колінах.
і млинці-сирники на сніданок готуються, і глінтвейн на вечірню вариться.
все так, як має бути.
люблю цю зиму.

як я люблю людей, після зустрічі з якими цілу дорогу посміхаєшся ( Read more... )

так потішно: збираю листя, всі прохожі, як прохожі - проходять повз. а тут маленький хлопчик підходить : " оцей листочок ще дуже гарний" і вручає його мені :)
ще не всі милі хлопчики перевелись)

"я думав ви мене чимось пригостити хочете, а ви "пільговий, будь ласка".
усі похмурі, стомлені й байдужі після придбання квитка повертались усміхненими. 
отак сьогодні я підгодовувала водія трамваю печеньками) а він, такими добрими-добрими очима посміхався до мене і просто казав "спасибі ^^". пропустив перейти через дорогу, і ще через шибку, ( Read more... )

осінь почалась уночі. уві сні. гарному і казковому.

наче кожного вечора я загадковим чином опиняюсь у місці, де грає тріо. зараз пам"ятаю тільки одного. хлопчик-лис, що грає на віолончелі. в довгому плащі і капелюсі. і я обожнюю їхню гру. та це місце заховане у нетрях львова, і його навмисно неможливо знайти. 
я блукаю лабіринтом вулиць і раптом бачу ( Read more... )

зібралася лягати спати. ще рано, але завтра робота не чекатиме, тож якраз ( Read more... )