кохані нелюди зробили мені свято.


( Read more... )

осінь ( Read more... )

"Нічні хмари звільнять вранці небо у Львові від своєї присутності, але вдень ненадовго з'являться, щоб ввечері знову зникнути"
нічні хмари удень!

ох ці прогнози погоди ( Read more... )

ооох, сьогодні почалось моє літо.

"так добре світові. і світ теж добрий"
"головне - не спішити виходити, коли ніщо не тримає і можна поговорити"
Прохасько.

віддощу. рано чи пізно.
від дощу у мені виростають молитви.
небо окроплює землю.
ходимо по освяченій землі.
у тих, хто без парасоль - ростуть квіти на голові.

добре, коли небо так звучить. співає ранкові і колискові.

ну і так. - "коле обличчя наші наче розкіш нагла"

вітре, дякую.

стру(м/н)и у судинах.
знову народжуюсь, коли бринять.
коли вухо до вуха. слухаєш, як слухають. і знову - від центру до периферій.
коли  з"являються слова. боже.
жива, коли по тілу - коливання. як у морі - виходять з домівки хвиль, ііііііі... до краю.

це коли Від і До.


( Read more... )

трохи за південь. стигле сонце різної форми клаптями лежить на столі, на книгах і на мені. дивлюсь на нього - мерехтить веселкою на моїх віях. заплющую очі - тепер воно дивиться на мене зі спогадів внутрішньої сторони повік ( Read more... )

натрапила на літні фото і так защеміло під ребрами.


( Read more... )

а січень таки минучий :)
і подорожі продовжують змінювати, надихати, вражати, приводити, творити.
і люди хороші знаходяться, хоч і не губились.
і у філармонії завтра дух Шопена витатиме.
і кіт все ще муркоче на колінах.
і млинці-сирники на сніданок готуються, і глінтвейн на вечірню вариться.
все так, як має бути.
люблю цю зиму.

стільки всього животі. так хочеться, так хочеться, щоб можна було виймати усі ті зірки і мерехливі дивовижі, що танцюють в голові, в животі до запаморочення, і в баночки, в баночки.. та, мабуть, у тому вся й сіль, що воно існує лише всередині і невидимим. по-іншому ніяк ( Read more... )