читаючи Потебню врешті зрозуміла. що це і яка тому назва. - внутрішня форма.
те, про що плачу, боюсь втратити, не вміти зберегти, не вміти. що робить мене мною. що робить.
і раптово захотілось усе написати.
( є )

Не жити в мовчанні й помирати в словах.

ішла додому і думала про невичерпність буття ( Read more... )

прісне повітря потрапило в легені -
роз"ятрились закровили у думки.
руки стерпли. надірвалися кишені.
нагла сіль посипалася й - ти.

тепер вдихати обережно й тихо,
заплющивши очі, щоб не пекли.
впасти на землю, прикласти вухо
і руки - шукати на дотик, аби віднайти.

трохи постоявши перевівши подих
мов щодуху у воду мов розщепився час
поведеш головою на схід до схожих
де місце розповідає усе без прикрас

щоб було багато простору з сухою травою, або кімната з брудною кавою, цигарками і полущеними спинами, риплячими ступнями, спільними згинами, з павутинами на пальцях і бритвами за рукавами. хочу, щоб усе починалось імпульсивно, щоб завойовувати погляди прохожих дерев, довго дивитись у вітрини людям у плечі, довго лише на мить, так поки не ( Read more... )

гарний день. вставати вдосвіта, виходити з дому, коли ще темно і рости разом з днем.

Revolver - Calm Down ( Read more... )

на морі живеш сонцем. його цілісністю. повнотою його рухів і поглядів.

"Нічні хмари звільнять вранці небо у Львові від своєї присутності, але вдень ненадовго з'являться, щоб ввечері знову зникнути"
нічні хмари удень!

ох ці прогнози погоди ( Read more... )

ооох, сьогодні почалось моє літо.

"так добре світові. і світ теж добрий"
"головне - не спішити виходити, коли ніщо не тримає і можна поговорити"
Прохасько.