(no subject)

Aug 22, 2012 00:30

зібралася лягати спати. ще рано, але завтра робота не чекатиме, тож якраз. 
\виявляється, скучила за ранками/світанками. за прокиданням з птахами, зі світлом./
та дзвонить вона. як завжди - неочікувано і сподівано водночас. просто вчасно.
беру лише необхідне - телефон, плеєр, гітара, моніка.
зі кілька митей, вже лежимо на клумбі біля франка, співаємо.
є люди, з якими говорити. є, з якими мовчати. а є - з якими співати.

та сумно ж як. бо вона їде. далеко. далекоо. 
і виявляється - Чернівці, насправді це так близько.

та ми не прощались.

вперше, люди, ніч, дихати, приємності, музика, дійсність

Previous post Next post
Up