Comments | ua_etymology: Назви країн та народів

maksymus in ua_etymology

Назви країн та народів

Dec 30, 2007 14:50

Відомо, що назви країн, держав та їхні похідні утворюються за кількома основними словотвірними схемами. Скажімо, продуктивний суфікс -ець зазвичай перетворює назву країни на назву населення, народу (Ірландія - ірландець). Завдяки цьому часто можна здогадатися, коли йдеться про назву народу, а також, яку назву вжити. Разом із тим, на літературну ( Read more... )

Географічні назви

Leave a comment

Back to all threads

harnack January 6 2008, 01:44:01 UTC

(При цьому зараз Італія-італійці, але Португалія-португальці, а не португалійці.)

Лиш би без отого "зараз" замість "тепер" чи "отепер", бігме:

http://www2.maidanua.org/news/view.php3?bn=maidan_mova&trs=-1&key=1180539585&first=1199557628&last=1195869398

http://www2.maidanua.org/news/view.php3?bn=maidan_mova&trs=-1&key=1170441308&first=1199557628&last=1195869398

maksymus January 6 2008, 06:06:53 UTC

Безпідставні пуристичні дурниці. Нині, отепер, сьогодні додають очевидні додаткові відтінки (урочистості, розмовності та прив’язки до цього (сього) дня). Присл. тепер нейтральніший, але відсилає до закінченої перед цим дії, «після того як». (Приклад: тепер заживемо.) У сучасній мові єдиний універсальний і нейтральний для різних мовних ситуацій прислівник - зараз «негайно, тепер». Див. Зараз.

Пам’ятаю, хтось з подібних діячів на «Майдані» обіцяв приїхати з далекої Канади, щоб засудити до страти, коли я прямо висловив все, що думаю про подібні настанови.

harnack January 7 2008, 22:43:40 UTC

Вельми цікаво: гадаю Ви не завербували й Антоненко-Давидовича до далеких канадців, бо моє перше посилання є на нього й його аргументи не путати "тепер" із "зараз"! Ваша реакція на нього мене й цікавила, а не на нібиканадців!

Ви кажете "У сучасній мові" - але ото у Вас вигдядає ідеологемним конструктом: проти отакого "осучаснення" мови (де "зараз" витіснювало "тепер") й сам Антоненко-Давидович виступив, бо нині "У сучасній мові", приміром - не вживають кличного, вживають "давайтє" й бозна ще що!

Для мене це не є тривіальним, нешкідливим питанням - бо воно торкається міркування над українською темпоральністю: не знати коли оте "зараз" стається, бо стається нібинейтрально чи нібиуніверсально - йде проти історії української мови та української психології (які важать трішки більше аніж оте Ваше "У сучасній мові")...

maksymus January 8 2008, 04:55:35 UTC

Поради з культури мови Антоненка-Давидовича мають значну вагу, вони часто слушні. Письменник тонко помічав мовні процеси, але дивився на них з пуристичної вежі. Пуристи полюбляють звертатися до ідеального народного мовлення, коли хочуть викинути зі словника щось популярне в тому сучасному мовленні, що їх оточує, але не збігається з ідеалом. Саме так чинить Антоненко-Давидович, коли радить вибирати інші прислівники. Я також звертаюсь до класики й народного мовлення на прикладі приказок та афоризмів (посилання вище). І бачу абсолютно те саме, що й Антоненко-Давидович, що прислівник зараз «витискує останнім часом прислівники тепер, нині». З того останнього часу минуло кілька десятиліть витискування, і для нас це вже далеке минуле. Саме ставлення до цього процесу, визнання чи невизнання його природним, відрізняє пуриста від решти.

Про абсолютну природність вживання давайте я написав колись повідомлення: http://community.livejournal.com/ua_etymology/43550.html

Зараз harnack January 8 2008, 16:01:59 UTC

Цікава українотемпоральність, яка розуміє, що "зараз" значить між двома векторами часу:

# Московський час, як жидівський зараз - (не перечекаєш).
http://aphorism.org.ua/search.php

harnack January 9 2008, 14:53:26 UTC

Пане Максимусе - ось мене щиро цікавить Ваш відгук на оте "зараз" в оцій народній мудрості сприйняття часу:

# Московський час, як жидівський зараз - (не перечекаєш).
http://aphorism.org.ua/search.php

Де оте "зараз" для Вас розташоване в контінуумі часу, який саме відрізок воно посідає часово й психологічно в матриці часу (ординарно, координати часу: минуле, теперішнє й майбутнє, а дехто гадає, що й "вічне")?

Я природно постулюю існування різних перцепційних фільтрів (без жодних криміналізацій), бо нема поради: українська мова, на рівні окремих особистостей - депсихологізована чи репсихологізована чи уприроднена різнородними чинниками! Дякую!

maksymus January 9 2008, 15:59:18 UTC

Про що саме цікавить думка? Про придатність одного значення слова замість іншого? Про етимологію слова? Я навіть не вдаватимуся в міркування логічності вживання в часовій послідовності, оскільки мова не є логічною за своєю природою. Візьміть той прислівник тепер. Етимологічно він дуже подібний за конструкцією до зараз: від займенника те і прикметника перво. і спершу тепер означало «тільки що, уперше».

Для мене зараз існує зараз в кількох значеннях. Якщо відкриєте відповідні словники, то побачите, що прислівник у сучасній мові має щонайменше п’ять значень. В одному з цих значень прислівник був вжитий колись у приказці, інші значення знаходимо в інших джерелах. Розберемо приказку. У ній все відгомонить архаїчністю. Подивіться на прикметники московський та жидівський, які вжиті на позначення національності (російський та єврейський), на розмовний у сучасній мові наголос зарáз, а не зáраз. Думаю, що і слово час вжито тут більше як насмішка над російським сейчас.

Зараз багато не так літературних критиків, як літературних терористів. ( ( ... )

harnack January 9 2008, 23:11:56 UTC

Не впевнений, чи Ви зрозуміли приказку! Бо жодний отам "зарáз" - якщо я правильно Вас второпав. Але якщо "зАраз" - то в якому саме смислі часу, чи то ми приречені не розуміти наші приказки ( ... )

maksymus January 10 2008, 02:50:02 UTC

Я впевнений, що наголос у приказці мав бути там, де я зазначив. Бо інакше немає рими.

>Тепер: котрий з наступних смислів Ви вжили у Вашому реченні?

Словник української мови: У 11 т. / НАН України; Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні. - Київ: Наукова думка. - 1972. - Т. 3. - С. 287.

Зараз... 2. У даний час, тепер. Приклади з Коцюбинського й Сосюри.

* * *

Ще раз повторюсь, оскільки Ви почали друге коло, оминаючи основний аргумент. Антоненко-Давидович кілька десятиліть тому зафіксував у пораднику, що прислівник зараз витискує синоніми тепер, нині. Не просто є синонімом, а витискує інші. Як пурист, він радив повернутись до вигаданої «золотої доби» простонародної мови, коли можна було сказати і по-простому наївно: тепереньки, теперечки, тепера, ниньки, але нічого не міг вдіяти проти живої мовної стихії, яка вимагала не лише низького, а й нейтрального стилю. Саме прислівник зараз дає найбільшу нейтральність ( ... )

Зараз harnack January 10 2008, 21:55:26 UTC

Нічого'м не зрозумів, бігме! Жартую!

Отому й просте питаннячко: до якого базисного, основного часу належить отой прислівник ЧАСУ "зараз" - минулого, теперішнього, чи майбутнього, чи до якогось іншого часу, чи до всіх? "Тепер" можна вживати як історичне "тепер" ітд. (як ото вельми відомо) - але він має свій притаманний, базисний час - теперішній!

Re: Зараз maksymus January 11 2008, 04:37:15 UTC

Ви не про те запитуєте. Коли йдеться про значення, варто запитувати не про логічність, як це роблять пуристи, а про прецеденти. Про те, коли те чи те значення слова могло з’явитися, коли було зафіксоване, коли стало літературним.

Скажімо, принаймні з 1569 року маємо приклади вживання прислівника заразъ у значенні «у даний час, тепер» з дієсловами теперішнього часу, для сучасного мовцеві періоду. Словник староукраїнської мови XVI - першої половини XVII ст., С. 181 підказує зо десяток таких прикладів.

Re: Зараз harnack January 11 2008, 20:25:36 UTC

Ой, буде відтепер як в юриспруденції: герць між логікою й прецедентом (вагомість прецеденту залежить від уповноваження та ранґу інстанції) - вельми звабливо для мене. Принаймні зрозуміємо українське часове чергування темпоральних континуумів: дотепер/тепер/відтепер чи пак дотоді/отоді/відтоді (а як отеє в російській?).

Переглянув декілька текстів того періоду, від статутів до "суплікатів" до звітів до листів до віршів: без контексту та його стилю, можна неправильно зрозуміти темпоральну логіку слова й собі нині гадати, що отам й отоді засіявся влучний прецедент. Треба також якомога систематично порівнювати контексти щодо "заразъ" із контекстами щодо теперъ/ь. Що треба робити й з нинішніми, сучасними контекстами!

Чи не зволіли б Ви навести Ваші приклади отодішніх "зараз/тепер", які Вас переконали у вашій антипуристичній слушності? Без жодної іронії, бігме!

Re: Зараз maksymus January 12 2008, 06:08:37 UTC

Забудьте про темпоральність, коли йдеться про значення окремого прислівника. Ця категорія в українській мові групується навколо дієслів, а прислівники, іменники виступають лише модифікаторами, засобом додаткової конкретизації семантики дієслівної форми. Саме дієслівна форма визначає поділ на минулий, теперішній та мійбутній час. Той саме прислівник може у різних реченнях мати час, визначений дієсловом. (Тепер ходитиму - майбутній час, нині написав - минулий.)

Помітив також, що у Вас постійно виявляється турбота про співставлення з російською мовою. Це дуже симптоматично. Міркування відштовхування є одним з потужних пуристичних чинників. З сучасних прикладів помилкового слововжитку можу навести прикметник достроковий, який з метою відштовхнутися від російської мови замінюється на дочасний, хоча останнє слово в жодному словнику і слововжитку не мало такого значення. Бачимо, що про «темпоральність» пуристи турбуються далеко не завжди.

Словник староукраїнської мови XVI - першої половини XVII ст., Львів, 2003, Вип. 10, С. 181-182.
( ... )

Re: Зараз harnack January 25 2008, 17:01:36 UTC

Тьху: щойно отепер відвоював трішки часу у/од нещадної метушні отої звабливої буденності - для подальшого, хоча й тимчасового, міркування над отим "зАраз"! Бо зАраз опісля закінчення оцього та наступних речень - прийдеться поїхати аж "світ за очі ( ... )

maksymus December 6 2013, 20:05:21 UTC

Тема про прислівники зараз і тепер.

harnack January 18 2014, 19:11:49 UTC

Забудьте про темпоральність, коли йдеться про значення окремого прислівника. Ця категорія в українській мові групується навколо дієслів, а прислівники, іменники виступають лише модифікаторами, засобом додаткової конкретизації семантики дієслівної форми. Саме дієслівна форма визначає поділ на минулий, теперішній та мійбутній час. Той саме прислівник може у різних реченнях мати час, визначений дієсловом. (Тепер ходитиму - майбутній час, нині написав - минулий.) Ото порада: суржикожертва вже давно й аж відколи спеціаліст із “темпоральності“! Отака-от, бач, тепморальність тривалості українського невігластва: вже шість рочків минуло - і ніхто не знайшовся в Україні (чи пак з читачів спільноти) - аби спростувати оцю кричущу й зарозумілу нелогічність та нетеоретичність в “лінгвістиці” суржикожертви. В Україні не вивчають лінгвістики - і вона нікого не цікавить ( ... )

Back to all threads